Журавський Вадим Віталійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вадим Журавський
Вадим Віталійович Журавський
 Старший лейтенант
Загальна інформація
Народження 10 червня 1998(1998-06-10)
с. Новокостянтинів, Хмельницька область, Україна
Смерть 20 травня 2022(2022-05-20) (23 роки)
Донецька область, Україна
Національність українець
Alma Mater ВА (м.Одеса)
Псевдо Вікінг
Військова служба
Роки служби 2015—2022
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Десантні війська
Формування
 95 ОДШБр
Війни / битви Російсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Журавський.

Вадим Віталійович Журавський — старший лейтенант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 10 червня 1998 року у селі Новокостянтинів на Хмельниччині.

Військову освіту здобув у Військовій академії (м. Одеса) і відразу розпочав військову службу у складі 95 окремої десантно-штурмової бригади.

В 23 роки отримав звання старшого лейтенанта[1].

12 травня 2022 року, Головнокомандувач ЗС України Валерій Залужний поширив у мережі Фейсбук "портрети «з нуля» авторства Арсена Федосенка, серед яких був і Вадим Журавський[2].

Головнокомандувач ЗС України / CinC AF of Ukraine:

«Ці позиції прийняли на себе всі удари, окрім хіба що ядерного. В очах і душах — абсолютна ясність. Готовність до всього. Заради нас. Заради Перемоги», — підписав Головнокомандувач ЗС України[3].

21 травня 2022 року, про смерть Вадима Журавського повідомив Головнокомандувач Збройних сил України. Також було опубліковане відповідне відео, яке було присвячене його пам'яті[4].

Головнокомандувач ЗСУ:

«Героями цієї війни стали молоді командири. Ті, хто приймає підрозділи після полеглих побратимів. Хто набуває власного досвіду в запеклих боях. Хто віддає серце, душу, здоров'я, а інколи, на жаль, життя за Україну. Ми виконаємо твою мрію, Вікінгу! Ми здобудемо Перемогу!» — написав Залужний у Facebook[5].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден Богдана Хмельницького III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
  • орден За мужність III ступеня (2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Цей розділ потребує доповнення.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ У бою загинув командир десантно-штурмової бригади Вадим Журавський з Хмельниччини. 24.05.2022
  2. ↑ “Запікається кров’ю історія”: на фронті загинув командир із 95 одшбр Вадим Журавський “Вікінг”. Новинарня (укр.). 21 травня 2022. Архів оригіналу за 22 травня 2022. Процитовано 22 травня 2022.
  3. ↑ Григорська, Ніна (22 травня 2022). «Ми здійснимо твою мрію, Вікінгу». Залужний повідомив про смерть молодого командира Вадима Журавського. НВ Україна (укр.). Архів оригіналу за 22 травня 2022. Процитовано 22 травня 2022.
  4. ↑ Паскевич, Анна (21 травня 2022). "Ми здійснимо твою мрію, Вікінгу!": Залужний розповів про загибель молодого українського командира. obozrevatel (укр.). Архів оригіналу за 22 травня 2022. Процитовано 22 травня 2022.
  5. ↑ На війні загинув молодий командир із 95 окремої десантно-штурмової бригади Вадим Журавський з позивним "Вікінг". ТСН (укр.). 21 травня 2022. Архів оригіналу за 22 травня 2022. Процитовано 22 травня 2022.

Джерела[ред. | ред. код]


Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Журавський_Вадим_Віталійович&oldid=41841626