Жіночий антифашистський фронт Македонії
| Жіночий антифашистський фронт Македонії мак. Антифашистички фронт на жените на Македонија, трансліт. Antifašistički front na ženite na Makedonija | |
|---|---|
 Македонські жінки голосували за збори республік Югославії та Македонії в 1945 році | |
| Статус | неактивний |
| Країна |
 Північна Македонія |
| Відкрито | в 1942 році |
Жіночий антифашистський фронт Македонії (мак. Антифашистички фронт на жените на Македонија, трансліт. Antifašistički front na ženite na Makedonija; скорочено AFŽ) — феміністичний рух доби Другої світової війни в Македонії та попередник кількох сучасних феміністських організацій у Північній Македонії.
Опис[ред. | ред. код]
Був утворений волонтерами 1942 року разом з іншими Жіночими антифашистськими фронтами в Югославії та був одним із чотирьох, що також став організованим рухом опору[1].
Найвідомішою постаттю руху була Веселінка Малінська, ветеранка національно-визвольної війни Македонії та учасниця АСНОМ, батько якої брав участь в Ілінденському повстанні 1903 року[2]. Рух був тісно пов'язаний з грецькою організацією часів громадянської війни Національним визвольним фронтом, що включав значну кількість партизанок. Попередниками організації були комісії по роботі з жінками Македонської комуністичної партії, засновані навесні 1943 року. Вони нелегально сформували перші комітети в Кавадарчі та Неготіно в болгарській окупаційній зоні Югославії. Організація була офіційно заснована 14 грудня 1944 року в Скоп'є, через місяць після захоплення міста в листопаді. Вони видавали журнал "Македонка" ("Македонка"), який був першим жіночим журналом, що видавався македонською мовою в Македонії.[3]
Основна мета AFŽ полягала в покращенні шкільної освіти для жінок та підвищенні рівня їхньої грамотності, оскільки більшість неграмотних на той час були жінками[4]. Організацію, як і її союзників, Національний визвольний фронт та Національно-визвольну асоціацію молоді в грецькій Македонії, грецький уряд після завершення Другої світової війни визнав «злочинною»[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ P. Ramet, Sabrina. (1999). Gender Politics in the Western Balkans: Women, Society and Politics in Yugoslavia and the Yugoslav Successor States. Penn State University Press. pp. 75-76. ISBN 978-0-271-01802-7. Google Book Search. Retrieved on July 14, 2009.
- ↑ de Haan, F. Daskalova, K. Loutfi, A. (2006). A Biographical Dictionary of Women's Movements and Feminisms in Central, Eastern and Southern Europe: 19th and 20th Centuries. Central European University Press. pp. 296—300. ISBN 978-963-7326-39-4. Google Book Search. Retrieved on July 8, 2008.
- ↑ Haan, Francisca de; Daskalova, Krasimira; Loutfi, Anna (2006). A biographical dictionary of women's movements and feminisms: Central, Eastern, and South Eastern Europe, 19th and 20th centuries. Budapest New York: CEU Press/Central European University Press. ISBN 978-963-7326-39-4.
- ↑ Trouton, R. (1952). Peasant Renaissance in Yugoslavia, 1900—1950: A Study of the Development of Yugoslav Peasant Society as Affected by Education. Routledge. p. 283. ISBN 0-415-17612-3. Google Book Search. Retrieved on July 8, 2008.
- ↑ «The Aegean part of Macedonia after the Balkan Wars». Council for Research into South-Eastern Europe of the Macedonian Academy of Sciences and Arts. 1996.
Посилання[ред. | ред. код]
- Президент Бранко Црвенковський є меценатом маніфестації, присвяченої 60-річчю Жіночого антифашистського фронту Македонії [Архівовано 22 грудня 2004 у Wayback Machine.]
