ЗСУ-37

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ЗСУ-37
Тип Схема: класична
Історія використання
На озброєнні 19421945
Історія виробництва
Виробник СРСР СРСР
Виготовлення 19441945
Виготовлена
кількість
75
Характеристики
Довжина 4900
Довжина ствола 62,6
Ширина 2700
Висота 2080
Обслуга 4

Броня Дах: 10
Днище: 10 і 6
Другорядне
озброєння
боєкомплект: 320
Підвіска торсійна індивідуальна
Дорожній просвіт 315

ЗСУ-37 у Вікісховищі

ЗСУ-37 — легка радянська зенітна самохідно-артилерійська установка (САУ), що належить до класу зенітних самохідних установок. Машини цієї марки серійно випускалися на Митищенському машинобудівному і Горьковському автомобільному заводах з 1944 року. До закінчення німецько-радянської війни було побудовано 70 самохідок. Базою для ЗСУ-37 послужила легка протитанкова САУ СУ-76 М. Виробництво ЗСУ-37 продовжувалося в післявоєнний час, навіть після зняття з виробництва базової СУ-76М.

ЗСУ-37 була першою серійною радянською броньованою зенітною самохідною установкою на гусеничному шасі, що ідеально підходить для захисту від атак з повітря мобільних підрозділів. Головною зброєю машини була 37-мм зенітна гармата 61-К, встановлена в башті з круговим обертанням. Самохідка також оснащувалася далекоміром і радіостанцією.

ЗСУ-37 в комп'ютерних іграх[ред. | ред. код]

Оскільки ЗСУ-37 в реальних боях Другої світової війни участі не брала, то в комп'ютерних іграх її можна зустріти нечасто.

ЗСУ-37 можна побачити в наступних комп'ютерних іграх:

Варто відзначити, що відображення тактико-технічних характеристик бронетехніки та особливостей її застосування в бою в багатьох комп'ютерних іграх далеко від реальності.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Зенитна самохідна установка ЗСУ-37 (музей БТТ Кубинка). Архів оригіналу за 14 лютого 2012. Процитовано 9 лютого 2011.

Примітки[ред. | ред. код]