Заболотецька волость

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Заболотецька волость
Центр Заболотці
Площа 10 504 (1885)
Населення 4021 осіб (1885)
Густота 35 осіб / км²

Заболотецька волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Володимир-Волинського повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Заболотці. Наприкінці ХІХ ст. волость було ліквідовано, територія у повному складі відійшла до Грибовицької волості.

Станом на 1885 рік складалася з 8 поселень, 8 сільських громад. Населення — 4021 особа (2053 чоловічої статі та 1968 — жіночої), 402 дворових господарств[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 4805 4041
Приватної власності 5342 2160
Казенної власності
Іншої власності 357 232
Загалом 10504 6436

Основні поселення волості:

  • Заболотці — колишнє власницьке село за 28 верст від повітового міста, волосне правління, 695 осіб, 62 двори, православна церква, костел, постоялий будинок, 2 ярмарки.
  • Біличі — колишнє власницьке село, 258 осіб, 31 двір, православна церква, постоялий будинок.
  • Жджори — колишнє власницьке село при річці Буг, 487 осіб, 49 дворів, православна церква, постоялий будинок.
  • Литовиж — колишнє власницьке село при річці Буг, 1235 осіб, 151 двір, 2 православні церкви, 2 постоялих будинки, 2 водяних млини.
  • Лишня — колишнє власницьке село, 325 осіб, 30 дворів, православна церква, постоялий будинок.
  • Мольників — колишнє власницьке село при річці Буг, 380 осіб, 30 дворів, православна церква, постоялий будинок.


Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]