Завійський Тарас Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Тарас Завійський
Тарас Завійський
Тарас Завійський
Особисті дані
Повне ім'я Завійський Тарас Михайлович
Народження 12 квітня 1995(1995-04-12) (29 років)
  Львів, Україна
Зріст 182 см
Вага 76 кг
Громадянство  Україна
Позиція Нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Польща «Термаліка Брук-Бет»
Номер 17
Юнацькі клуби
2008—2012 Україна «Карпати»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2012—2018 Україна «Карпати» (Львів) 9 (1)
2018  Україна «Львів» 1 (0)
2018—2019 Німеччина «Бухонія» (Фліден) 11 (4)
2019—2021 Україна «Олімпік» (Донецьк) 37 (2)
2021—2022 Україна «Десна» 18 (3)
2022– Польща «Термаліка Брук-Бет» 24 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2011—2012 Україна Україна U-17 17 (3)
2012—2013 Україна Україна U-17 10 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 15 серпня 2023.

Тара́с Миха́йлович Заві́йський (нар. 12 квітня 1995, Львів, Україна) — український футболіст, нападник польського клуба «Термаліка Брук-Бет».

Життєпис[ред. | ред. код]

У шестирічному віці батько віддав Тараса на гімнастику. Через два роки майбутній футболіст пішов у школу львівських «Карпат», де був визначений у групу до Миколи Дударенка. З часом перейшов під керівництво до Романа Деркача, за настави якого грав у ДЮФЛУ.

Улітку 2012 року Завійський був зарахований до юнацької команди «Карпат». Після того як воротар юних «зелених левів», що був їх капітаном, залишив команду, капітанська пов'язка перейшла до Тараса. Усього в юнацькій команді Завійський зіграв 21 матч, забив 9 голів. Згодом молодого гравця було запрошено до участі у тренувальних зборах команди в Туреччині. Після першого тренування з основою Микола Костов прокоментував появу гравця у своїй команді:

Тараса Завійського помітив не я, так як у мене не було можливості спостерігати за іграми юніорської команди. Зате мої помічники мали більше відомостей про молодих гравців і сказали, що на Тараса треба звернути увагу — він талановитий футболіст. Звичайно, я дав йому можливість себе проявити. Тепер багато залежатиме й від нього — як він адаптується в нашій команді, як себе покаже на тренуваннях. Я сподіваюся, що в нього все складеться добре. Принаймні, перші враження від його роботи позитивні

В українській Прем'єр-лізі футболіст провів свій перший виступ 15 березня 2013 року в гостьовому матчі проти запорізького «Металурга» (1:1). Микола Костов випустив молодого нападника на 87 хвилині матчу замість Михайла Кополовця, зробивши Завійського наймолодшим гравцем чемпіонату[1].

У січні 2015 року Ігор Йовичевич узяв нападника на збори з головною командою.

У вересні 2018 року став гравцем клубу німецької аматорської Гессенліги (5 за рівнем дивізіон) «Бухонія» з Флідена, підписавши контракт до кінця червня 2019 року[2].

26 липня 2019 року підписав дворічний контракт з «Олімпіком» (Донецьк)[3]. Дебютував за нову команду 31 липня 2019 року в програному (0:2) виїзному поєдинку Прем'єр-ліги проти клубу «Дніпро-1»[4].

Збірна України[ред. | ред. код]

Після вдалих виступів у юнацькій лізі був запрошений до юнацької збірної України[5]. Загалом зі збірною провів сім зборів. У січні 2013 року у складі жовто-синіх брав участь у турнірі пам'яті Валентина Гранаткіна в Санкт-Петербурзі, де українці під орудою Олександра Петракова стали бронзовими призерами. У 2011 році зіграв одну гру за юнацьку збірну України до 19 років.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Тарас Завійський: «Зроблю висновки». Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 29 серпня 2015.
  2. Вихованець «Карпат» продовжить кар'єру в Німеччині. «UA-Футбол». 11 вересня 2018. Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 11 вересня 2018.
  3. Олімпік підписав шістьох новачків ᐉ UA-Футбол. Архів оригіналу за 31 липня 2019. Процитовано 10 серпня 2020.
  4. DNIPRO-1 VS. OLIMPIK DONETSK 2 — 0. Архів оригіналу за 17 вересня 2019. Процитовано 10 серпня 2020.
  5. Гравець «Карпат» Тарас Завійський: «Робитиму усе, щоб зачепитися за основу». Архів оригіналу за 13 лютого 2015. Процитовано 29 серпня 2015.

Посилання[ред. | ред. код]