Заглада Надія Григорівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Надія Григорівна Заглада
Народилася 21 вересня 1894(1894-09-21)
Високе, Бежівська волость, Житомирський повіт, Волинська губернія, Російська імперія
Померла 27 вересня 1977(1977-09-27) (83 роки)
Високе, Черняхівський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Поховання Високе
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність колгоспниця, політична діячка
Знання мов російська
Партія КПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
Орден Леніна Орден Леніна Орден Жовтневої Революції Орден Трудового Червоного Прапора
Орден Трудового Червоного Прапора
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Наді́я Григо́рівна Загла́да (нар. 1894 — пом. 1977) — передовик сільського господарства Української РСР і державний діяч. Герой Соціалістичної Праці (1961).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 21 вересня 1894 року в селі Високому Волинської губернії Російської імперії (нині — Черняхівський район Житомирської області) в селянській родині.

У 1929 році очолила ланку новоствореного колгоспу імені 1 травня. У 1930-х роках, коли розгорнувся рух п'ятисотенниць, стала його започатківцем у рідному селі. У 1936 році її ланка виростила по 526 центнерів цукрових буряків з гектара. Ланка Н. Г. Заглади однією з перших довела можливість одержувати на Поліссі високі врожаї льону. У 1938 році члени її ланки зібрали з кожного гектара по 19,6 центнера волокна й 18,6 центнера насіння. Наступного року був досягнутий рекордний врожай льону: одержано 33 центнери льоноволокна і 18 центнери льононасіння з гектара на площі у 10 гектарів. За це всіх членів ланки затвердили учасниками 1-ї Всесоюзної сільськогосподарської виставки, а Н. Г. Заглада була нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора. У 1940 році її ланка вперше у СРСР отримала два врожаї льону за рік. Член ВКП(б) з 1940 року.

У роки Другої світової війни та після її закінчення, Н. Г. Заглада всиновила і виховала 22-ох сиріт.

У 1961 році ланка Н. Г. Заглади однією з перших на Житомирщині почала успішно вирощувати кукурудзу.

У 1972 році вийшла на заслужений відпочинок, але до кінця життя залишалась «почесною ланковою».

Померла 27 вересня 1977 року. Похована в рідному селі.

Державна і громадсько-політична діяльність[ред. | ред. код]

Депутат Верховної Ради УРСР 3-8-го скликань (1951—1975), член Президії Верховної Ради УРСР (1963—1967).

Обиралась депутатом XXII з'їзду КПРС (1961), а також XIXXXIV з'їздів КПУ.

Нагороди[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 грудня 1961 року за видатні успіхи, досягнуті в роботі зі збільшення виробництва і здачі державі продуктів сільського господарства, Загладі Надії Григорівні присвоєне звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

Нагороджена двома орденами Леніна (26.02.1958, 31.12.1961), орденом Жовтневої Революції (08.04.1971), двома орденами Трудового Червоного Прапора (07.02.1939, 09.09.1964) і медалями.

Заслужений працівник сільського господарства Української РСР (1974).

Посилання[ред. | ред. код]