Закарпатські грамоти
Закарпатські грамоти — умовна назва документів державно-правового характеру XIII — 1-ї половини XVII ст., що стосувалися регулювання соціально-економічних, культурних та правових відносин у Закарпатській Україні (у той час Закарпаття було під владою Угорщини). Це – акти королів, адміністративно-територіальних і судових інституцій, церковно-монастирського управління й феодально-приватні. Вони охоплюють широке коло питань цивільно-правового характеру, зокрема про:
- визначення правового статусу міст;
- регулювання цінової, податкової й митної політики;
- здійснення операцій купівлі-продажу;
- правила наділення, дарування й користування землею та лісом для різних верств населення (світської і духовної знаті, церковно-монастирських закладів, селян та ін.);
- повинності королівсько-державні, феодальні, церковно-монастирські;
- привілеї світської і духовної знаті, державних службовців, купців, промисловців тощо.
Закарпатські грамоти здебільшого написано латинською мовою. Найдавнішими з відомих З.г., що написані українською мовою, є грамоти Винця та Балиці (Балки; 1401) й Драги (1404). Закарпатські грамоти є важливим джерелом вивчення соціально-економічних, політичних і правових відносин у Закарпатській Україні доби середньовіччя.
Джерела[ред. | ред. код]
- Бисага Ю. М. Закарпатські грамоти [Архівовано 20 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
Посилання[ред. | ред. код]
- Закарпатські грамоти [Архівовано 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.