Закон Грімма-Гольдшмідта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Закон Грімма-Гольдшмідта (рос. закон Гримма-Гольдшмидта, англ. Grimm-Goldschmidt’s law, нім. Grimm-Goldschmidtsches-Gesetz n) – закон у мінералогії, який визначає межі й можливості ізоморфного заміщення йонів у мінералах.

Ізоморфне заміщення (при температурах, не дуже близьких до температури плавлення) значною мірою проявляється тоді, коли радіуси відповідних структурних одиниць відрізняються один від одного не більше ніж на 15%.

Література[ред. | ред. код]