Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Основи законодавства України про охорону здоров'я
Закон України
Малий Державний Герб України
Загальна інформація
Повна назва: Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»
Номер: 2801-XII
Дати
Прийнятий: 1993
Діє/діяв з: 19 листопада 1992
Остання редакція: 1 січня 2024
Інші закони
Пов'язані закони: «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»
«Про донорство крові та її компонентів»
«Про лікарські засоби»
«Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині»
«Про екстрену медичну допомогу»
«Про психіатричну допомогу»
«Про захист населення від інфекційних хвороб»
«Про систему громадського здоров’я»
Статус: Чинний

Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» — основний Закон України у сфері охорони здоров'я[1], що визначає засади регулювання правовідносин у галузі охорони здоров'я в Україні.[2]

Зміст[ред. | ред. код]

  • Розділ I. Загальні положення
  • Розділ II. Права та обов'язки громадян у сфері охорони здоров'я
  • Розділ III. Основи організації охорони здоров'я
  • Розділ IV. Забезпечення здорових і безпечних умов життя
  • Розділ V. Медична допомога
  • Розділ VI. Забезпечення лікарськими і протезними засобами
  • Розділ VII. Охорона здоров'я матері та дитини
  • Розділ VIII. Медико-санітарне забезпечення санаторно-курортної діяльності і відпочинку
  • Розділ IX. Медична експертиза
  • Розділ X. Медична і фармацевтична діяльність, реабілітаційна допомога
  • Розділ XI. Міжнародне співробітництво
  • Розділ XII. Відповідальність за порушення законодавства про охорону здоров'я
  • Розділ XIII. Прикінцеві та перехідні положення

Опис[ред. | ред. код]

Закон встановлює правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров'я в Україні, регулює суспільні відносини у цій сфері з метою забезпечення громадянам рівних можливостей у реалізації їх конституційного права на охорону здоров'я.

Він визначає права та обов'язки громадян та установ у галузі охорони здоров'я, встановлює гарантії надання медико-санітарної допомоги, визначає державну політику у сфері охорони здоров'я, принципи її управління та фінансування.[2]

Джерела закону[ред. | ред. код]

  • Закон Української РСР «Про охорону здоров'я» від 15 липня 1971 року
  • Закон кантону Во (Швейцарія) «Про охорону здоров'я» від 29 травня 1985 року
  • Постанова Верховної Ради Литовської Республіки «Про Литовську національну концепцію охорони здоров'я та її здійснення» від 30 жовтня 1991 року
  • Проєкт «Основи законодавства РФ про охорону здоров'я громадян» 1992 року

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Алещенко, Ірина Олександрівна (11 січня 2011). Законодавство України про охорону здоров'я: сучасний стан і перспективи. Видавництво СумДУ (укр.). Процитовано 3 лютого 2024.
  2. а б Роль і значення основ законодавства України про охорону здоров'я для системи охорони здоров'я і забезпечення прав людини (PDF) (укр.). Національна асоціація адвокатів України та Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького. 2022. ISBN 978-966-2019-43-8.

Посилання[ред. | ред. код]

Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» // Верховна Рада України