Закон відносної незалежності адаптації
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Закон відносної незалежності адаптації — закон, згідно з яким ступінь витривалості до якого-небудь фактору середовища не означає відповідної екологічної валентності виду по відношенню до решти чинників. Наприклад, види, що переносять значні зміни температури, зовсім не обов'язково повинні також бути пристосованими до широких коливань вологості або сольового режиму; евритермні види можуть бути стеногалінними, стенобатними, або навпаки.
Література[ред. | ред. код]
- Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев: Глав. ред. Молд. сов. энциклопедии, 1989.
|
Це незавершена стаття з екології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |