Закотне
| село Закотне | |
|---|---|
.jpg)
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Луганська область |
| Район | Старобільський район |
| Громада | Новопсковська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA44140090060043298 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1632 |
| Населення | 1269 |
| Площа | 8 км² |
| Густота населення | 158,63 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 92352 |
| Телефонний код | +380 6463 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°28′22″ пн. ш. 38°59′05″ сх. д. / 49.47278° пн. ш. 38.98472° сх. д.Координати: 49°28′22″ пн. ш. 38°59′05″ сх. д. / 49.47278° пн. ш. 38.98472° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
60 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 92352, Луганська обл., Новопсковський р-н, с.Закотне, вул.Айдарська,8 |
| Карта | |
  Закотне | |
 Закотне | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Зако́тне — село в Україні, у Новопсковській селищній громаді Старобільського району Луганської області. Населення становить 1269 осіб.
Історія[ред. | ред. код]
У першій третині 18 століття Закотень була центром Закотнянської сотні Острогозького полку Слобідської України.
У 1748 р. село мало Миколаївську церкву. Священник Андрій Рудинський. Парафіяни: чол. 277, жін. 207.[1](рос.)
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 317 людей[2].
Пам'ятки[ред. | ред. код]
.jpg)
- Пантелеймонова криниця - гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення.
Оголошена рішенням Луганської обласної ради № 23/16 від 04 березня 2014 року. Місце розташування: Новопсковський район, Закотненська сільська рада. Площа – 0,05 га.[3]
- Ботанічний заказник «Крейдяні скелі»
Оголошений рішенням Луганської обласної ради від 25. 09. 2008 року №24/20. Площа 86.5884 га. Крейдяні скелі – геологічний пам’ятник природи місцевого значення, розташований біля села Закотне на території Закотненської сільської ради.
Ботанічний заказник входить до складу природно – заповідного фонду України, який охороняється як національне надбання і є складовою частиною світової системи природних територій та об’єктів, що перебувають під особливою охороною.
Біло – сірі скелі підіймаються над рівниною на висоту понад 25 метрів. Самі скелі та відкрита верхня частина крейди не має рослинності. На схилах скелі покриті сухостійною трав’янистою рослинністю.
Крейдяні скелі – наслідок відкладень останнього періоду мезозойської ери. Формування крейди проходило в теплих морських водах з різних організмів з вапняним кістяком.
- Біля села досліджено курганні поховання епохи пізньої бронзи.
-
міст через Айдар -
Родина Робочих 2011р.
Також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Материалы по истории православных храмов Луганской обл. Андрей Парамонов
- ↑ Мартиролог. Луганська, ст. 277—284 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2014. Процитовано 19 лютого 2016.
- ↑ http://pryroda.in.ua/lugansk-region/pamyatky-pryrody/hidrolohichna-pamyatka-pryrody-mistsevoho-znachennya-panteleymonova-krynytsya/ [Архівовано 2 лютого 2020 у Wayback Machine.] Гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення «Пантелеймонова криниця»
Література[ред. | ред. код]
- Метрична книга Преображенської церкви слободи Закотне за 1862—1863 роки. — Державний архів Луганської області (ДАЛО). Фонд 126. Опис 16, справа 2, 93 аркуші.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Закотне [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Джерела[ред. | ред. код]
- Закотне на сайті ВР України[недоступне посилання з квітня 2019]
| ||||||||||||||
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |