Залізнична лінія Одеса – Бессарабка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Залізниця Одеса–Бесарабськамагістральна залізниця України та Молдови. Пролягає від Одеси на півдні України через українську частину Бессарабії до Басарабки на півдні Молдови, де з’єднується з молдовською залізничною лінією Галац – Бендери. Одноколійна електрифікована лінія має широку колію (1520 мм). Операційне сполучення з Одеси до кордону з Молдовою здійснює Українська залізниця, зокрема Одеська Залізниця, подальший маршрут через кордон до Молдови (Басарабка) обслуговує Calea Ferată din Moldova.

Історія[ред. | ред. код]

Найстарішою частиною маршруту є коротка ділянка між Одеським центральним вокзалом і південною гілкою, яка була відкрита в 1865 році. [1]. Ділянка між Басарабською та Білгород-Дністровською була побудована між 1915 і 1916 роками Російськими Південно-Західними залізницями, щоб також забезпечити залізничний доступ до південної частини Бессарабії.

2 січня 1916 р. [2] маршрут від тодішньої Романівки до тодішнього Аккермана було продовжено під час Першої світової війни через залізничні переправи або понтонні мости, щоб переправитися через Дністер-Лиман до Одеси, де вже був шлях до Овідіополя, який просто подовжили.

Лінія Одеса – Овідіополь також була відкрита в 1916 році. Хоча в 1891 році вже існувала компанія, яка хотіла побудувати цю лінію, термін дії концесії, яка була надана, закінчився в 1894 році. [3] Після 1918 року тимчасові мости були знищені, і більша частина шляху до Бугазу (сьогодні Сатока) потрапила до Королівства Румунія. Ця частина шляху, як і багато інших, була перетворена на стандартну колію з колією 1435 мм між 1921 і 1923 роками, після анексії Радянським Союзом. Після Другої світової війни маршрут був знову прокладений. [4] Після початку будівництва дерев’яного мосту через Лиман у 1940 році, у 1941 році після нападу на Радянський Союз його більше не будували, а відновили лише після 1945 року.

З 1955 року можна було переправлятися через лимани також по підйомному мосту (збудований з 25 грудня 1953 року по 5 грудня 1955 року), а в 1974 р. маршрут було електрифіковано. З 1997 по 2022 рік маршрут Бересине – Басарабка був перерваний. Реконструкція охопила 22 км з боку України та 1,2 км з боку Молдови. Це дало змогу обійти Придністров’я, а дунайські порти Ізмаїл, Рені та Галац знову доступні для вантажних перевезень.

Галерея[ред. | ред. код]

Веб-посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. [Архівовано [Дата відсутня], у personal.inet.fi]
  2. The Russian year-book 1916, S. 265
  3. Archiv für Eisenbahnwesen – Band 17, S. 1196
  4. forum.lokomotiv.ro: [Архівовано [Дата відсутня], у forum.lokomotiv.ro]