Залісся (Іване-Пустенська сільська громада)
село Залісся | |
---|---|
Церква Преображення Ісуса Христа | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Громада | Іване-Пустенська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA61060210030090658 |
Основні дані | |
Населення | 939 |
Територія | 3.230 км² |
Густота населення | 290.71 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48745 |
Телефонний код | +380 3541 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°39′59″ пн. ш. 26°14′08″ сх. д. / 48.66639° пн. ш. 26.23556° сх. д.Координати: 48°39′59″ пн. ш. 26°14′08″ сх. д. / 48.66639° пн. ш. 26.23556° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
256 м |
Водойми | Збруч |
Відстань до районного центру |
32 км |
Найближча залізнична станція | Гермаківка |
Відстань до залізничної станції |
5 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48748, Тернопільська обл., Чортківський р-н, с. Іване-Пусте, вул. Шевченка Т.Г., буд. 65 |
Карта | |
Мапа | |
|
Залі́сся — село в Україні, у Іване-Пустенській сільській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на правому березі річки Збруч, на сході району.
До 2020 центр Заліської сільської ради. Населення — 957 осіб (2002[1]).
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване на відстані 367 км від Києва, 109 км — від обласного центру міста Тернополя та 20 км від міста Борщів.
Історія[ред. | ред. код]
На території села проводились розкопки поселення VI—VII до н. е. (епоха неоліту). Були винайдені наконечники стріл, посуд, прикраси, які експонуються в Національному музеї історії України. Також поблизу села виявлено археолічні пам'ятки західно-подільської групи скіфського часу, черняхівської культури та римські монети.
Діяли товариства «Просвіта», «Сокіл», «Сільський господар», кооператива. Під час І світової війни населення евакуйоване.
Населення[ред. | ред. код]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 944 особи[2].
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,25 % |
молдовська | 0,32 % |
російська | 0,32 % |
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Є кам'яна церква Преображення Господнього (1835), костел, дві каплички.
Пам'ятки природи[ред. | ред. код]
На територія села є печера, пам'ятка природи — липа (1848)
Село межує з національним природним парком «Подільські Товтри».
Споруджено:
- пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1968)
- встановлено три хрести на честь пам'ятних подій
- насипана могила воякам УПА.
Етнографія[ред. | ред. код]
У Заліссі поширений народний промисел — ткацтво.
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП.
Відомі люди[ред. | ред. код]
У селі народилися[ред. | ред. код]
- лікарі М. Коновальчук, О., П. Кочмарі та В. Тодорів
- науковець В. Лотоцький
- І. Недокус
- А. Стоницький
- громадський діяч отець М. Сваричевський.
- Чубей Дмитро Михайлович — голова виконавчого комітету Золотопотіцької районної ради депутатів трудящих Тернопільської області. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання.
Світлини[ред. | ред. код]
-
Костел 1922 р
-
Церква Преображення Ісуса Христа (1835)
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
У Вікісловнику є сторінка Залісся. |
- ↑ Уніят В. Залісся… — С. 607.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Джерела[ред. | ред. код]
- Уніят В. Залісся // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 606—607. — ISBN 966-528-197-6.
- Zalesie 1.) wś, pow. borszczowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 340. (пол.) — S. 340.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |