Замок Огродзенець
Замок Огродзенець | ||||
---|---|---|---|---|
Замок Огродзенець | ||||
Координати: 50°27′11″ пн. ш. 19°33′12″ сх. д. / 50.4532472° пн. ш. 19.5533778° сх. д. | ||||
Тип | споруда і руїни замкуd | |||
Статус спадщини | об'єкт культурної спадщини Польщі | |||
Країна | Польща | |||
Розташування | с. Подзамче, Заверцянський повіт, Сілезьке воєводство | |||
Архітектурний стиль | Архітектура Відродження | |||
Засновано | 14 століття | |||
Перша згадка | 1241 | |||
Стан | руїна | |||
Сайт | zamek-ogrodzieniec.pl | |||
Замок Огродзенець у Вікісховищі |
Замок Огродзенець (пол. Zamek Ogrodzieniec) — руїни замку в селі Подзамче Заверцянського повіту Сілезького воєводства в Польщі, яке знаходиться на відстані 2 км на схід від міста Огродзенець.
Руїни замку розташовані на найвищому пагорбі Краківсько-Ченстоховської височини — горі Яновського, висота якої складає 515,5 м над рівнем моря. Замок належить до туристичного Шляху Орлиних Гнізд.
Історія[ред. | ред. код]
Точна дата заснування перших укріплень на місці нинішнього замку достеменно не відома. Найбільш імовірно, що вже за правління князя Болеслава III Кривоустого тут існували дерев'яно-земляні укріплення, які називалися Вовчою Щокою (пол. Wilcza Szczęka)[1]. Швидше всього, вони були знищені татарами під час нападу на Польщу у 1241 році[1].
Кам'яний замок, на місці дерев'яного, було побудовано за вказівкою короля Казимира Великого, а першим управителем замку став майбутній маршалок Польського королівства Пшедбор із Бжезя гербу Задора[1].
У 1386 році Владислав ІІ Ягайло передав замок, разом з Влодовіцами, Кочуровем і укріпленнями у Весюлці, краківському чеснику Влодеку з Харбіновиць гербу Сулима[1]. Замок перебував у володінні родини Влодків Сулим майже сто років[1].
Замок чудово вписувався в оточуючий ландшафт: з трьох боків його захищали високі скелі, замикав периметр кам'яний мур, а в'їзд здійснювався через вузьку щілину між скелями.
У 1470 році замок та прилеглі до нього земельні ділянки були викуплені у заможними краківськими міщанами Ібрамом та Петром Саломонами[1]. Від родини Саломонів, замок перейшов у власність Яна Фелікса Жешовського, настоятеля перемишльського і краківського каноніка з Пшибишувки, який вже у 1492 році передав замок руському воєводі Янові з Пілиці в обмін на Заверці та доплату[2]. Після смерті Яна Пілецького у 1496 році замок успадкував його син Миколай Пілецький[2]. Він взяв від Миколая Хелмського позику від заставу замку, а той у свою чергу заставив її у краківського бурграфа, банкіра та жупника Яна Бонера. У 1527 році, Пілецький внаслідок неспроможності сплатити борги передав його Хелмському[3].
У 1522 році до замку ненадовго повернулася родина Влодків, однак уже в наступному році вони були змушені його покинути, адже за борги замок перейшов до Яна Бонера[1].
У 1530 році власником замку став Северин Бонер, який у 1533—1547 роках здійснив перебудову замку, перетворивши середньовічну готичну фортецю у ренесансний замок, який називали "малим Вавелем"[2]. Северин Бонер залишив маєток чотирьом синам, усі вони однак померли бездітними, внаслідок чого замок перейшов у володіння його єдиної дочки — Софії, яка у 1562 році вийшла заміж за люблінського воєводу Яна Фірлея гербу Леварт[1]. Він продовжив розбудову замку, зміцнивши його оборонні властивості, шляхом добудуви бастіону, белюарду та сухого рову[1]. У 1574 році замок успадкував син Яна Фірлея — краківський воєвода і королівський посол Миколай[1].
У 1587 році замок захопили війська претендента на польський престол ерцгерцога Максиміліана Австрійського, сам замок при цьому залишився майже неушкодженим[4]. Однак вже під час шведського потопу, замок було розграбовано і частково зруйновано[4].
У 1669 році власником замку став краківський каштелян Станіслав Варшицький[3]. За часів його панування замок було відбудовано від пошкоджень, заподіяних шведами[4]. Станіслав Варшицький знущався над навколишнім населенням та славився своєю жорстокістю: вважається, що він наказав замурувати живцем служницю та замучити свою третю дружину Ядвігу за віроломство[3].
У 1695 році замок як спадщина по жіночій лінії перейшов до сім'ї Менчинських, які володіли ним впродовж трьох поколінь[2]. У 1702 році він сильно постраждав внаслідок пожежі, спричиненої шведським військом Карла XII[3], яка знищила більше половини замку. Фактично після цього більше не відбудовували.
У 1784 році від родини Менчинських замок викупив Томаш Яклінський, який, не дбаючи про технічний стан замку, використав частину кам'яних мурів як будівельний матеріал для побудови костелу у сусідньому Огродзенці[1]. Останні мешканці покинули зруйновану твердиню у 1810 році[4].
Черговим власником Огродзенця був Людвік Козловський. Він абсолютно не звертав увагу на історичну цінність будівлі як пам'ятки, систематично розбирав мури для отримання будівельного матеріалу та продав рештки замку євреям[1].
Останнім власником замку, перед Другою світовою війною, стала родина Волчинських, яка походила з поближнього застінка та викупила замок у 1899 році від Фірша Аппеля[1]. Після Другої світової війни замок було націоналізовано. З 1949 по 1973 роки тривали реставраційні роботи, спрямовані на збереження замку у вигляді постійної руїни та забезпечення можливості його відвідування для туристів[2].
Каплиця в Подзамче[ред. | ред. код]
На сусідній із замком ринковій площі в Подзамче розташовується каплиця, яка була побудована із замкових елементів (портал, волюта, карниз). Всередині неї знаходяться оригінальні елементи із замкової каплиці, яка була у брамній вежі — наріжний камінь склепіння, гарматна куля, яка могла потрапити до замку під час шведського потопу та ренесансна фігура Діви Марії.
Замок в сучасному мистецтві[ред. | ред. код]
- У 1984 році хеві-метал гурт Iron Maiden записав у замку відео, яке було використаний у фільмі «Live After Death» у частині «За залізною завісою». Матеріал було використано для пісні Hallowed Be Thy Name[5].
- У 2001 році на руїнах замку відбувалися зйомки фільму Помста режисера Анджея Вайди[4]. До замку було добудовано великі фрагменти декорацій, які не було усунуто після закінчення зйомок.
- У 2019 році в замку було знято сцени (Битва під Содден) для серіалу «Відьмак» від Netflix[6].
Фотогалерея[ред. | ред. код]
-
Вигляд на замок Огродзенець зі Сходу
-
Панорама замку
-
Вигляд на залу тортур з вежі
-
Зала тортур
-
Вежа замку з прапором
-
Замкові вікна
-
Замкові мури
-
Замкові мури
-
Замкові мури
-
Південна стіна замку (2012-08-26)
-
Всередині замку
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п *** ZAMEK OGRODZIENIEC W PODZAMCZU ***. www.zamkipolskie.com. Архів оригіналу за 13 травня 2020. Процитовано 6 травня 2020.
- ↑ а б в г д Dziedzictwa, Fundacja Dla. Ruiny zamku Ogrodzieniec w Podzamczu | Fundacja Dla Dziedzictwa (pl-PL) . Архів оригіналу за 23 червня 2020. Процитовано 6 травня 2020.
- ↑ а б в г Ogrodzieniec - perła na szlaku Orlich Gniazd. Kurier Historyczny. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 6 травня 2020.
- ↑ а б в г д Historia Zamku Ogrodzieniec - ważne wydarzenia historyczne. Historia Zamku Ogrodzieniec - ważne wydarzenia historyczne. Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 6 травня 2020.
- ↑ Zamek z "Wiedźmina" istnieje naprawdę i znajduje się w Polsce. Budowla pojawiła się również w klipie Iron Maiden. Zamek z (пол.). Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 6 травня 2020.
- ↑ Smith, Andrea. Here's why Netflix’s new show, The Witcher, might have travellers heading to Poland. Lonely Planet (англ.). Архів оригіналу за 12 лютого 2020. Процитовано 6 травня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- O Ogrodzieńcu // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 410. (пол.)
- Zamek Ogrodzieniec — Podzamcze [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.](пол.)
- Zamek Ogrodzieniec — historia [Архівовано 13 листопада 2015 у Wayback Machine.](пол.)