Замок Ціси
| Замок Ціси | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Замок Ціси | ||||
|
Координати: 50°50′54″ пн. ш. 16°14′52″ сх. д. / 50.8485611° пн. ш. 16.2479528° сх. д. | ||||
| Статус | історична пам'ятка | |||
| Статус спадщини | об'єкт культурної спадщини Польщі[1] | |||
| Країна |
 Польща | |||
| Розташування | с. Цешув, Гміна Старе Боґачовіце, Валбжиський повіт, Нижньосілезьке воєводство | |||
| Архітектурний стиль | Готика | |||
| Засновник | Болко Іd | |||
| Стан | руїна | |||
  Замок Ціси (Польща) | ||||
 | ||||
 Замок Ціси у Вікісховищі | ||||
Замок Ціси (пол. Zamek Cisy або Zamek Cieszów, нім. Burg Cisy) — руїни середньовічного замку, що знаходяться в долині струмка Чижинка, приблизно за 5 км на захід від міста Свебодзіце у Нижньосілезькому воєводстві в Польщі.
Історія[ред. | ред. код]
Укріплення, яке існувало на місці замку, було вперше згадано у підробці з 1242 року як "Peczco [...] in Cziskenberg"[2][3]. Правдоподібною є політична гіпотеза повстання замку, що пов’язує його виникнення із захопленням західної частини Вроцлавського князівства у 1277 році Болеславом Лисим, який відібрав її від Генрика IV Праведного[3]. Вважається, що замок було побудовано Болеславом І Суворим і розширено його онуком Болеславом II Малим. Оточений ровом замок, розташований над крутим схилом (350 м) долини Чижинки, був хорошим оборонним пунктом[2]. Він забезпечував охорону торгового шляху і у XIII столітті захищав східний кордон Яворського князівства, слугуючи противагою до замку Старий Князь, розташованого на відстані 3 км від нього у Вроцлавському князівстві[3].
Перша згадка безпосередньо про замок, датується 1327 роком у документі Болеслава II Малого, а наступні документи, в яких було згадано замок "Ciskberg" датовані 1341 і 1343 роками[2]. Замок Ціси був одним із укріплень, які Болеслав II Малий захопив у 1355 році в рамках більш широкої акції проти непокірних замків в околицях Валбжиха[3]. У 1355 році Ціси перейшли під управління стшегомського каштеляна Нікеля Болце. Численні документи свідчать про те, що в замку мешкала Агнеса Габсбург, вдова Болеслава II Малого. З 1381 року замок почав все частіше фігурувати (особливо після 1384 року) в якості резиденції свідницького двору княгині Агнеси. У 1408 році замок викупив Сандер Больц фон Ґрунау зі Скаржиць[3]. У 1429 році замок придбав Ульріх фон Зейдліц. У 1466 році замок було частково зруйновано гуситськими військами Їржі з Подєбрад, та згодом його було відновлено та розширено західним передзамчам. У другій половині XV століття його контролювали прихильники Владислава II Ягеллончика, які виступали проти Матвія Корвіна[4]. Під час наступних перебудов виникло східне передзамча, а у XVI столітті було споруджено напівкруглу бастею для захисту мосту. На початку XVII століття замок належав Миколі фон Чешхаузу.
Під час Тридцятилітньої війни, у 1634 році, замок було спалено шведами, після цього він почав занепадати. З 1655 року його власницею була Сюзанна фон Зауерманн з дому Четтріц[2]. У 1719 році замок придбав Крістоф Фрідріх, граф Столберг-Веніґерод[2]. Потому будівля перейшла до рук графа фон Зітена із Струги, який у 1833 році очистив ділянку замку від зарослів[2]. Наступні власники не надто дбали про руїни, які місцеві селяни розбирали на будівельний матеріал. У ХІХ столітті залишки замку, перетворилися на місце численних подорожей. У середині століття руїни перейшли у власність вроцлавського купця Маркуса Шоттлендера[2]. Черговими власниками стали гірнича спілка з Щавно-Здруя, комерційний радник з Берліна Вільгельм Ледерман та оптовик з Вроцлава Емануель Ауфріхт[2]. У 1927 році мешканець Валбжиха розпочав консерваційні роботи, під час яких було укріплено територію замку, реконструйовано ворота та вежу[2]. Після Другої світової війни замком опікувалися харцери, а в 1961 році Циси було знову укріплено як постійну руїну[2]. У 1975 році уся територія замку була очищена від дикої рослинності, замковий двір було прибрано, а також відремонтовано міст, що веде до замку (довжиною 24 м, понад сухим ровом)[2].
Архітектура[ред. | ред. код]
Замок було закладено на плані чотирикутника, розмірами близько 22 х 28 м[2]. Для його будівництва використовувався переважно пісковик. Оборонний мур, з брамою у північно-західній куртині, по кутах було укріплено підпорами. Всередині мурів знаходився житловий будинок, що мав принаймні два поверхи та багато кімнат. У південно-східному куті була вежа, діаметром близько 10 м. Замок було оточено зовнішнім муром, за нею зі сходу та заходу знаходилися передзамча, захищені додатковим муром з битого каменю. В'їзд до замку захищала східні ворота, перед якими знаходилась так звана шия та міст над ровом.
Фотогалерея[ред. | ред. код]
-
Руїни вежі -
Замкова брама та міст -
Руїни замку
_043.JPG)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Реєстр пам'яток
- ↑ а б в г д е ж и к л м н Łuczyński, Romuald M. (2008). Zamki, dwory i pałace w Sudetach (польською) . Legnica: Stowarzyszenie Współnota Akademicka. с. 68—71. ISBN 978-83-89102-63-8. OCLC 612761974.
- ↑ а б в г д Boguszewicz, Artur. (2010). Corona Silesiae : zamki Piastów fürstenberskich na południowym pograniczu księstwa jaworskiego, świdnickiego i ziębickiego do połowy XIV wieku (польською) . Wrocław: Wydział Nauk Historycznych i Pedagogicznych Uniwersytetu Wrocławskiego Katedra Etnologii i Antropologii Kulturowej. ISBN 978-83-922130-8-6. OCLC 759918457.
- ↑ Zamek Cisy miał drugą wieżę! Sensacyjne odkrycie w ruinach (FOTO) - Walbrzych.dlawas.info - portal informacyjno - rozrywkowy. DlaWas.info (польською) . Архів оригіналу за 22 липня 2019. Процитовано 2 травня 2020.