Замятін Михайло Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Замятін Михайло Костянтинович
Файл:Замятін Михайло Костянтинович.jpg
Народився 28.03(10.04).1895
Томськ
Alma mater Томський державний університет
Галузь нормальна анатомія, патологічна анатомія, історія анатомії
Заклад Вінницький медичний інститут, Архангельський державний медичний інститут, Львівський державний інститут фізичної культури
Вчене звання доктор медичних наук
Науковий ступінь професор
Відомий завдяки: директор Вінницького медичного інституту, лікар, викладач

Замятін Михайло Костянтинович (28 березня (10 квітня) 1895(18950410), м. Томськ, Томська губернія, Російська імперія) — один із директорів Вінницького медичного інституту в Рейхскомісаріаті Україна (1941–1944)[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині священника. Упродовж 1906–1914 років навчався у місцевій 1-й чоловічій гімназії, після закінчення якої вступив на медичний факультет Томського державного університету. У 1919 р. закінчив навчання в університеті. Брав участь у Першій світовій війні. 2 травня 1919 р. урядом Колчака був призваний до Білої армії. Служив лікарем 8-го кінного козацького Оренбурзького полку. Надавав допомогу пораненим та хворим. У 1919 році хворів висипним тифом. Після одужання в січні 1920 р. був призначений молодшим ординатором польового запасного шпиталю у м. Гур'єв, пізніше служив молодшим ординатором 1-го хірургічного шпиталю у м. Самара, старшим лікарем Ташкентської школи авіації. З грудня 1921 р. до вересня 1923 р. залучався до Всеобучу: працював у Томську вільнонайманим викладачем фізіології в 5-й школі інструкторів фізичної освіти Робітничо-селянської Червоної армії (РСЧА).

16 вересня 1922 р. Михайла Костянтиновича почав працювати науковим співробітником кафедри нормальної анатомії медичного факультету Томського державного університету. В листопаді 1930 р. на базі лікувально-профілактичного і санітарно-профілактичного факультетів було створено Томський державний медичний інститут. Тут М. К. Замятін працював асистентом (1930) та впродовж липня 1931 р. — листопада 1932 р. — доцентом кафедри нормальної анатомії санітарно-профілактичного факультету. Упродовж листопада 1932 р. — червня 1936 р. був професором, завідувачем кафедри нормальної анатомії людини новоствореного Архангельського державного медичного інституту. Цікавим фактом є те, що саме лекцією з анатомії професора Замятіна 16 грудня 1932 р. розпочалися регулярні заняття в інституті[2].

Впродовж 1936–1941 років Михайло Костянтинович працював професором, завідувачем кафедри нормальної анатомії людини Вінницького медичного інституту. У зв'язку з початком воєнних дій німецько-радянської війни М. К. Замятін мав евакуюватися м. Уфа, та за складних умов під час відступу Червоної армії не було можливості цього зробити, тому він залишився у Вінниці. Під час нацистської окупації професор Замятін був завідувачем кафедри нормальної анатомії людини (22.07.1941–28.09.1943)[3] і тимчасово виконував обов’язки директора законсервованого Вінницького медичного інституту (22.07.1941–05.02.1942).

5 лютого 1942 р. міська управа видала наказ про відновлення роботи Вінницького медичного інституту та призначення нової дирекції. Виконувачем обов’язків директора став М. К. Замятін і на цій посаді він працював до 19 жовтня 1942 р.

15 лютого 1942 р. в окупованій Вінниці розпочалися заняття на п’ятому курсі медичного інституту з підготовки лікарів для цивільного населення.

Михайло Костянтинович поєднував роботу в медичному інституті з роботою лікаря-окуліста Пироговської лікарні (1 грудня 1941 р. – вересень 1942 р.), центральної поліклініки (22 квітня 1942 р. – 31 грудня 1942 р.), Замостянської поліклініки (1 березня 1943 р. — 20 березня 1944 р.).

Після захоплення Вінниці комуністами, брав участь у відновленні роботи медичного інституту. У характеристиці М. К. Замятіна відзначалося, що він організував головний і навчальний музей, мацерувальну та кісткову майстерні, бетонні трупосховища та бібліотеку. З 15 квітня 1944 р. працював на посаді професора, виконувачем обов’язків завідувача кафедри нормальної анатомії Вінницького медичного інституту.

Дисертація М. К. Замятіна «О взаимоотношениях интерьера и экстерьера головы человека» на здобуття вченого ступеня доктора медичних наук складалася з вступної частини, семи розділів, списку вітчизняної та зарубіжної літератури і була написана на 232 сторінках. В ній науковець доводив, що вертикальне положення тіла людини пов’язане з потужним розвитком центральної нервової системи.

У жовтні 1947 р. Вища атестаційна комісія затвердила М. К. Замятіна у вченому званні професора кафедри нормальної анатомії людини.

У Вінниці М. К. Замятін написав у співавторстві з асистентами 12 наукових праць. Напрямки його наукових досліджень були в галузі нормальної, патологічної анатомії та історії анатомії[4].

Наукові роботи[ред. | ред. код]

  • "К механике плечевого пояса" (1928)
  • "Некоторые данные о сравнительном объеме долей легких" (1928)
  • "Некоторые данные о распространение альвеолярного воздуха в долях легких" (1929)
  • "Анатомические факторы, способствующие укреплению плечевого сустава" (1929)
  • "Об анатомических особенностях правого предсердия" (1930)
  • "Случай ацефалии и акардии домашнего барана" (1930)
  • "К вопросу о подковообразной почке" (1931)
  • "Случай неправильного начала общих сонных и правой полусонной артерий" (1931)
  • "О силе жевательных мышц и крепости нижней челюсти" (1930)
  • "Новый способ построения лицевого угла" (1933)
  • "Случай двойного уродства" (1935)
  • "Некоторые материалы о сравнительном объеме долей легких у новорожденых" (1935)
  • "Об «обезьяньем» типе отхождения левой общей сонной аорты" (1936)
  • "О салазкообразной челюсти" (1936)
  • "Случай симуляции гермафродитизма" (1936)
  • "О распределении воздуха в легких у собак" (1936)
  • "О веерообразном расположении ветвей 5 и 7-ми пар черепно-мозговых нервов" (1936)[5].

Львівський період[ред. | ред. код]

У серпні 1949 р. Михайло Костянтинович звільнився з Вінницького медичного інституту і продовжив працювати у Львівському державному інституті фізичної культури (нині Львівський державний університет фізичної культури імені Івана Боберського) на посаді завідувача кафедри анатомії (1949–1950). У 1951 році Всесоюзний комітет у справах фізичної культури та спорту при Раді Міністрів СРСР не затвердив М. К. Замятіна на посаді завідувача кафедри. Михайло Костянтинович був звільнений з посади. Лише 1 вересня 1960 року був поновлений на роботі того самого закладу: виконував обов'язки завідувача кафедри анатомії та біомеханіки, де працював до виходу на пенсію, 22 серпня 1964 року[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Юрчишина, О. А.; Кравчук, Н. М., ред. (2016). Ректори ВНМУ ім. М. І. Пирогова: погляд крізь час (1930–2016) (PDF) (біобібліографічний покажчик). Вінниця. с. 28–29. Архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2021. Процитовано 6 травня 2021. {{cite book}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка)
  2. Самый северный медицинский вуз отметил 85 лет со дня основания · Новости Архангельска и Архангельской области. Сетевое издание DVINANEWS. dvinanews.ru. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 6 травня 2021.
  3. Історія кафедри – Кафедра анатомії людини (укр.). Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 24 травня 2021.
  4. Юрчишина, О. А.; Кравчук, Н. М.; Сухарєва, Л. В.; Мельник, М. І.; Коваленко, В. А.; Бондарчук, Я. С.; Біловус, Г. А. (2020). На перехрестях часу.... Вінниця - місто послідовників М. І. Пирогова: монографія. Вінниця: Нова книга. с. 181-186. ISBN 978-966-382-856-5. {{cite book}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка)
  5. а б Замятін Михайло Костянтинович: Життєвий шлях та науково-педагогічна діяльність: Біобібліографічний покажчик / Свістельник Ірина. — Львів, 2015. — С. 4. Архівовано з джерела 18 травня 2021

Джерела[ред. | ред. код]