Заробітчанські пісні

Заробітчанські пісні  - тематична група  соціально-побутових пісень, мотиви яких пов'язані з життям та умовами праці заробітчан .Тобто робітників що працюють на значному віддаленні від дому. Історично ці пісні оспівують сезонних робітників (які працювали на віддаленні від дому) на поміщицьких ланах, пасовиськах, промислах в артілях та ін. Сучасні зразки заробітчанських пісень оспівують актуальні моменти заробітчанства.

Практика сезонного заробітчанства існувала в 17-18 століттях, але була сконцентрована на чумакуванні, риболовецьких артілях, великих фільварках, на цукроварнях . Заробітчанство набуло масового (і різноманітного) характеру після скасування кріпацтва у другій половині XIX ст. й охопило безземельну частину селян, які з центральної частини України подавалися у південні степи чи промислові райони Донбасу, на заробітки. Постійним місцем заробітчанства в другій половині ХІХ ст. були Таврія, Бессарабія, куди йшли тисячі знедолених заробітчан. З кінця ХІХ ст. починається заробітчанство в іноземні країни. Сучасне заробітчанство в основному відбувається в країни Східної Європи що породжує новий унікальний пласт заробітчанських пісень, що оспівують сучасні особливості і актуальні аспекти заробітчанства.

Виділення заробітчанських пісень в окрему групу  пісень від бурлацьких, наймитських, батрацьких є дуже умовним, тому що характерні мотиви цих пісень спільні: нарікання на важку працю, "на чужій стороні" (на чужині),  гірку долю, скрутний побут, самотність, розлуку з родиною тощо. Всі ці пісенні новотвори використовували, переосмислювали традиційну поетику, образи широкого спектра уже відомої фольклорної пісенності про родинне життя, сирітство, козацький та чумацький побут .

До найпопулярніших емігрантських пісень належать:Плине качур по Дунаю, "Заробітчани", "Заробітчанка", "На чужині", "Повертайся","На чужині мої батьки...", "Україно!!!".

Див. також

• Соціально-побутові пісні
• Наймитські пісні
• Козацькі пісні
• Кріпацькі пісні
• Рекрутські пісні
• Чумацькі пісні