Заросляк антіоквійський
| Заросляк антіоквійський | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Atlapetes blancae Donegan, 2007 | ||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Заросляк антіоквійський[2] (Atlapetes blancae) — вид горобцеподібних птахів родини Passerellidae.[3] Ендемік Колумбії.
Історія відкриття[ред. | ред. код]
Антіоквійський заросляк був описаний в 2007 році за трьома музейними зразками. Вони були зібрані Марком Антоніо Серном в XX столітті в колумбійському департаменті Антіокія (на одному зі зразків було вказано, що він був зібраний в 1971 році) і були каталогізовані як сірогруді заросляки (Atlapetes schistaceus). Птах отримав видовий епітет blancae через білі груди птаха і на честь Бланки Хуертас, колумбійської лепідоптерологині, дружини орнітолога Томаса Донегана, що описав новий вид. Південноамериканський класифікаціний комітет визнав новий вид заросляків в 2008 році.
Під час експедицій 2007 і 2008 років Донеган не знайшов птаха в природі. Однак в 2018 році колумбійський орнітолог Родольфо Корреа Пенья знайшов популяцію антіоквійських заросляків поблизу Сан-Педро-Де-Лос-Мілагрос в департаменті Антіокія.[4]
Опис[ред. | ред. код]
Найбільший спійманий антіоквійський заросляк мав довжину 17 см. Спина птаха темно-сіра, крила і хвіст чорні. На обличчі чорна "маска". На лобі, тімені і потилиці яскраво-червона смуга. Нижня сторона тіла світло-сіра, на крилах невеликі білі плямки. У молодих птахів плямка на крилах відсутня, забарвлення тіла коричневе. Від жовтоволого заросляка птах відрізняється яскраво-червоною смугою на голові, сірішою спиною і світло-сірою, а не жовтою нижньою частиною тіла. Від сірогрудого заросляка птах відрізняється яскравішою смугою на голові, світлішою нижньою частиною тіла і відсутністю чіткого розмежування між горлом і грудьми.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Антіоквійський заросляк живе в заростях невисоких чагарників, поблизу поселень. Голотип був пійманий на невеликому плато Льяно-де-Овехас на висоті 2400-2800 м над рівнем моря. Однак нині ліс, який ріс там в середині XX століття в значній мірі вирубаний.
Збереження[ред. | ред. код]
З 2009 року МСОП вважає цей вид таким, що знаходиться на межі зникнення. За оцінками дослідників, в природі мешкає близько 20 птахів цього виду.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Atlapetes blancae. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 11 липня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2020). New World Sparrows, Bush Tanagers. IOC World Bird List Version 10.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 31 May 2020.
- ↑ Species Unseen For 47 Years Rediscovered Near Colombian Town Named For Miracles. American Bird Conservancy. American Bird Conservancy. Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 11 липня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Thomas Michael Donegan: A new species of brush finch (Emberizidae: Atlapetes) from the northern Central Andes of Colombia. In: Bulletin of the British Ornithologists' Club. 127, Nr. 4, 2007, S. 255-268 (biodiversitylibrary.org).
Посилання[ред. | ред. код]
- New Bird Species Recognised in Colombia, May Already be Extinct [Архівовано 27 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Recognize Atlapetes blancae as a species
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |