Заруддя (Зборівська міська громада)
село Заруддя | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Громада | Зборівська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA61040170160046061 |
Основні дані | |
Засноване | 1570 |
Населення | 403 |
Територія | 1.870 км² |
Густота населення | 215.51 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47204 |
Телефонний код | +380 3540 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°39′30″ пн. ш. 25°03′36″ сх. д. / 49.65833° пн. ш. 25.06000° сх. д.Координати: 49°39′30″ пн. ш. 25°03′36″ сх. д. / 49.65833° пн. ш. 25.06000° сх. д. |
Водойми | Річка Західна (Мала) Стрипа |
Відстань до районного центру |
7 км |
Найближча залізнична станція | Зборів |
Відстань до залізничної станції |
10 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47201, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, м. Зборів, вул. Хмельницького Б, буд 24 |
Карта | |
Мапа | |
Зару́ддя — село в Україні, у Зборівській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Західна (Мала) Стрипа (права притока Стрипи), на заході району.
До 2016 центр Заруднянської сільської ради, якій були підпорядковані села Коршилів, Лавриківці, Озерянка, Травотолоки.
Населення становить — 417 осіб (2003).
Історія[ред. | ред. код]
Поблизу Заруддя виявлено археологічні пам'ятки давньоруської культури.
Перша писемна згадка — 1570.
Від 1743 — містечко, був замок.
Входило до складу Золочівського округу — адміністративної одиниці Королівства Галичини та Володимирії у складі імперії Габсбурґів (з 1804 р. Австрійської імперії).
Діяли «Просвіта» та інші українські товариства.
Під час І світової війни частково зруйноване.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Зборівської міської громади.[1]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Зборівського району, село увійшло до складу Тернопільського району[2].
Релігія[ред. | ред. код]
- церква Івана Богослова (1905, перебудована з костелу святої Марії Неустанної Допомоги та освячена у 2008, УГКЦ), парох о.Михайло Небельський
- УГКЦ Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста(Заруддя,реставрована [2000], парох о.Михайло Небельський
Видатні постаті[ред. | ред. код]
- Павло Коваль — підпільний греко-католицький священник, колишній парох с. Заруддя;
- Іван Питльований (1915—1946) — лицар Бронзового хреста бойової заслуги УПА;
- Мирон Сагайдак (1944—2023) — український громадсько-культурний діяч, краєзнавець, кінорежисер, кінооператор, методист-педагог кіноаматорів і фотолюбителів, телефоторепортер, художник-аматор.
Пам'ятники[ред. | ред. код]
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967).
Встановлено пам'ятні хрести на честь:
- тверезості (1898)
- скасування панщини (18 травня 1848).
Знаходиться захоронення загиблих воїнів Вермахту загиблих під час другої світової війни
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, 3 торговельні заклади.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Література[ред. | ред. код]
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
- Підпільний греко-католицький священик Павло Коваль, колишній парох с. Заруддя[недоступне посилання з квітня 2019]
|
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |