Затока Олександри
| 54°15′02″ пн. ш. 139°15′15″ сх. д. / 54.250555555583773071° пн. ш. 139.25416666669775623° сх. д.Координати: 54°15′02″ пн. ш. 139°15′15″ сх. д. / 54.250555555583773071° пн. ш. 139.25416666669775623° сх. д. | |
| Прибережні країни |
 Росія[1] |
|---|---|
| ідентифікатори і посилання | |
| GeoNames | 2027929 |
  Затока Олександри Затока Олександри (Росія) | |
 | |
Затока Олександри (рос. залив Александры) — затока Охотського моря на захід від Сахалінської затоки між мисом Олександра (54°17′19″ пн. ш. 139°47′03″ сх. д. / 54.2887611° пн. ш. 139.7843111° сх. д.) та за 66 км від нього на захід мисом Мухтеля (54°18′04″ пн. ш. 138°44′51″ сх. д. / 54.3013000° пн. ш. 138.7475806° сх. д.). Відкрита з півночі. Територія Тугуро-Чуміканського району Хабаровського краю Російської Федерації. Описана у 1849 році офіцерами військового транспорту «Байкал» під командуванням капітан-лейтенанта Геннадія Невельського.
Береги затоки складаються із двох майже рівних за довжиною частин: східної гористої і західної низинної. Гірські ланцюги висотою до 700 м місцями простягаються вздовж берегу, а місцями підходять майже перпендикулярно до берегової лінії. Тому берег має вигляд суцільного осипного обриву значної висоти або ж являє собою вузькі гірські долини, якими протікають струмки і річки, що впадають в затоку. Глибини — до 45 м. На березі знаходиться озеро Мухтеля (54°09′58″ пн. ш. 139°06′59″ сх. д. / 54.16611° пн. ш. 139.11639° сх. д.), що відокремлене від моря вузькою косою Гілин. З морем озеро з'єднано протокою Дапту довжиною 5,7 км.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
Література[ред. | ред. код]
- И. С. Зонн, А. Г. Костяной. Александры залив // Охотское море. Энциклопедия. — Москва : «Международные отношения»[ru], 2009. — С. 17. — ISBN 978-5-7133-1354-9. (рос.)
|
