Зейтунцян Перч Арменакович
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Зейтунцян Перч Арменакович | |
|---|---|
| вірм. Պերճ Արմենակի Զեյթունցյան | |
 | |
| Народився |
18 липня 1938[2][3][4] Александрія, Єгипет[3][4] |
| Помер |
21 серпня 2017[1][2] (79 років) Єреван, Вірменія |
| Країна |
.svg){kind=small} Єгипетське королівство СРСР Вірменія |
| Національність | вірмени[3] |
| Місце проживання | Вірменія |
| Діяльність | письменник, перекладач, публіцист, сценарист |
| Alma mater | Pyatigorsk State Universityd (1963)[3] і Вищі курси сценаристів і режисерівd (1964) |
| Знання мов | вірменська і російська |
| Заклад | Вірменфільм, Єреван (кіностудія)d і Спілка письменників Вірменіїd[3] |
| Членство | СП СРСР і Accademia Tiberinad[4] |
| Посада | міністр культури[4] |
| Діти | Zara Zeitountsiand |
| Нагороди | |
Перч Арменакович Зейтунцян (вірм. Պերճ Արմենակի Զեյթունցյան, 18 липня 1938, Александрія, Єгипет — 21 серпня 2017, Єреван, Вірменія) — відомий вірменський письменник, драматург, міністр культури Вірменії в 1990—1991 роках. Заслужений діяч культури Вірменської РСР (1989)[5], Член Спілки письменників СРСР.
Біографічні відомості[ред. | ред. код]
- 1948 — репатріювався до Вірменії
- 1956 — вийшов перший збірник оповідань.
- 1963 — закінчив П'ятигорський інститут іноземних мов.
- 1963—1964 — вищі сценарні курси в Москві
- 1965—1968 — працював редактором на кіностудії «Вірменфільм»
- 1965—1975 — головний редактор студії телефільмів «Єреван»
- 1975—1986 — секретар Спілки письменників Вірменії
- 1990—1991 — міністр культури Вірменії
Нагороди та премії[ред. | ред. код]
Нагороджений орденами Пошани (2016)[6], Святого Месропа Маштоца (2008), медаллю Мовсеса Хоренаці. Почесний громадянин Єревана.
Книги[ред. | ред. код]
- Найсумніша людина
- Його перший товариш
- Легенда XX століття, Клод Роберт Ізерлі
- За Париж
- Голоси нашого кварталу
П'єси[ред. | ред. код]
- Заклик богів
- Легенда про зруйноване місто
- Велика Безмовність
- Ісус Назаретянин і його другий учень
- Зупинись, планета
- Найсумніша людина
- Встати, суд іде
- Остання гра
- Планета, зупинися
- Незакінчений монолог
- Не дивися в дзеркало
- Остання гра
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Perch Zeytuntsyan dies aged 79
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г д Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- ↑ а б в г Вірменська коротка енциклопедія — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1990. — Т. 2.
- ↑ Зейтунцян Перч Арменакович — Энциклопедия фонда «Хайазг». Архів оригіналу за 12 липня 2018. Процитовано 7 липня 2018.
- ↑ Указ Президента Республіки Вірменія. Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 7 липня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
- Коротка біографія [Архівовано 8 грудня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Коротка біографія (рос.)
- Руслан Сагабалян. ЗАЗЕРКАЛЬЕ ПЕРЧА ЗЕЙТУНЦЯНА [Архівовано 8 липня 2018 у Wayback Machine.] // Ноев Ковчег, № 04 (151), квіткнь 2010. (рос.)
- Перч Зейтунцян у Энциклопедия фантастики. Кто есть кто / Под ред. Вл. Гакова. — Минск: Галаксиас, 1995. [Архівовано 22 листопада 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
|
Категорії:
- Народились 18 липня
- Народились 1938
- Уродженці Александрії
- Померли 21 серпня
- Померли 2017
- Померли в Єревані
- Члени Спілки письменників СРСР
- Кавалери ордена Святого Месропа Маштоца
- Кавалери ордена Пошани (Вірменія)
- Нагороджені медаллю Мовсеса Хоренаці
- Почесні громадяни Єревана
- Заслужені діячі мистецтв Вірменської РСР
- Лауреати Державної премії Вірменської РСР
- Вірменські письменники
- Радянські письменники
- Письменники-фантасти Вірменії
- Наукові фантасти СРСР
- Єгипетські емігранти до СРСР