Зеленевський Гнат Михайлович

Зеленевський Гнат Михайлович
Полковник
Загальна інформація
Народження	28 жовтня (9 листопада) 1875 Проскурівський повіт, Подільська губернія, Російська імперія
Смерть	1949
Військова служба
Роки служби	1918
Приналежність	Українська Держава
Війни / битви	Перша світова війна і Громадянська війна в Росії

Зеленевський Гнат Михайлович (1875—1949) — полковник української армії, найближчий соратник і ад'ютант гетьмана України Павла Скоропадського.

Життєпис

Делегація Кубанського крайового уряду на прийомі у гетьмана. 1-Павло Скоропадський, 2-В'ячеслав Ткачов, 3-Олександр Палтов, 4-Герасим Вдовенко (ймовірно), 6-Михайло Ханенко, 7-Кузьма Безкровний (ймовірно), 8-Гнат Зеленевський, 9-Іван Полтавець-Остряниця (ймовірно), 10-Євген Лібов, 11-Костянтин Прісовський

Зеленевський, поміщик Подільської губернії, походив із старовинного шляхетського роду, але збанкрутілий, за чутками за якусь історію був звільнений з полку і навіть перебував у свій час в ув'язненні; перебуваючи в різних країнах, він досконало оволодів кількома європейськими мовами. Був мобілізований з початком Першої світової війни і в чині прапорщика в 1917 році перебував при штабі 1-го Українського (34-го армійського) корпусу, яким командував генерал Скоропадський, де чергував на телефоні і завідував їдальнею. Скоропадський зійшовся з ним, знаходячи його цікавою людиною, який «прогулявши все своє майно, багато подорожував, говорив на всіх мовах», хоча і був «великим ледарем». Скоро Зеленевський став для генерала Скоропадського незамінним ад'ютантом — за висловом самого Скоропадського, він доглядав за ним «як нянька».

За характеристикою начальника штабу гетьмана Бориса Стеллецького, «Зеленевський є той особливий тип інтелігентів, які в силу якихось випадкових обставин отримали хорошу домашню освіту, однак потім були викинуті на вулицю напризволяще без засобів і атестата. Цим нещасним недоучкам, особливо тим, які були обдаровані природним розумом, залишалося кинутися в ту чи іншу авантюру. З них виходили шулера, альфонси тощо паразити. Багато завершували свою кар'єру в місцях не таких віддалених, але ті, які до пори до часу пристроювалися під чиїмось високим захистом, продовжували свою діяльність». Скоропадський, на думку Стеллецького, відмінно розумів, що Зеленевський — спритний пройдисвіт, але Скоропадському було приємно, що цей пройдисвіт в його руках. Особливу прихильність Скоропадського Зеленевський заслужив тим, що взимку 1918 року за власною ініціативою пробрався в місто Орел, де знаходилася дружина майбутнього гетьмана і вже починався червоний терор, і умовив Олександру Скоропадську залишити місто.

Ад'ютант гетьмана

Після німецької окупації Києва вони разом жили в одному номері готелю «Кане», при чому Зеленевський був одним з провідних членів підпільної організації «Українська Народна Громада», очолюваної гетьманом, і багато зробив для гетьманського перевороту, супроводжуючи гетьмана на переговорах з німцями і на З'їзді хліборобів, який проголосив гетьманство. Після цього він негайно став ад'ютантом гетьмана, з виданням положення «Про головну квартиру Гетьмана» (3 серпня 1918 р.) отримав чини і посади старшого осавула і генерального бунчужного, що приблизно відповідало царському флігель-ад'ютанту: генеральний бунчужний вважався довіреною особою гетьмана, яка від імені гетьмана могла втручатися в усі справи державних установ, тоді як старші осавули несли чергову службу при гетьмані. Поряд з генеральним писарем (начальником гетьманської канцелярії) Іваном Полтавцем-Остряницею і міністром закордонних справ Дмитром Дорошенком, Зеленевський вважався членом «українофільської» партії в оточенні гетьмана, що протистояла «русофілам» (включаючи Бориса Стеллецького). Як довірений ад'ютант Зеленевський постійно супроводжував гетьмана, в тому числі під час його візиту до Берліну, де під час урочистого обіду 5 вересня сидів за столом поруч з кайзером Вільгельмом ІІ.

В еміграції

Один з організаторів видавництва «Українське слово» в Берліні. Він також деякий час був видавцем часопису «Українське Слово»

Посилання

• П. П. Нижник-Гай, д.і.н. Гнат Зеленевській — старший осавул и генеральний бунчужний товариш Гетьмана всієї України П.Скоропадського [Архівовано 29 січня 2020 у Wayback Machine.]
• Український історичний журнал, вип. 7-8. Тисячу дев'ятсот дев'яносто три, стор. 107.