Землетруси в Росії
На території Росії землетруси відбуваються як у гірській, так і в рівнинних місцевостях, у місцях стиків тектонічних плит. У рівнинних областях сейсмоактивними є зони наскрізних розломів, наприклад Європейсько-Африканський: Кавказ, Поволжя, Алтай, Західний Сибір, Східний Сибір, Камчатка. Деякі землетруси, що відбуваються в населеній місцевості (в середньому 5-6 разів на століття), забирають багато людських життів, руйнуються будівлі, а іноді й цілі населені пункти. Так, при землетрусі на Сахаліні в 1995 році було повністю зруйновано селище Нефтегорськ. Більшість землетрусів у Росії відбувається на Камчатці та Курильських островах, через активну тектоніку плит у тихоокеанському вулканічному вогненному колі. В 1952 через землетрус у Тихому океані біля узбережжя Камчатки утворилося цунамі, яке зруйнувало місто Сєверо-Курильськ[1] — цей землетрус є рекордним в Росії за кількістю загиблих.
Причини землетрусів[ред. | ред. код]
Землетруси відбуваються через зіткнення літосферних плит. Так, на Кавказі Аравійська плита рухається на північ до Євразійської плити. На Камчатці Тихоокеанська плита стикається з Євразійською плитою, також активність вулканів є однією з причин дрібних підземних поштовхів, що відбуваються в безпосередній близькості від вулкана або на ньому самому.
Сейсмостійке будівництво в Росії[ред. | ред. код]
Інтенсивність землетрусів у різних країнах оцінюється за різними шкалами. У Росії застосовується найвикористовуваніша у світі 12-бальна шкала MSK-64 (Медведєва-Шпонхойєра-Карніка), висхідна до шкали Меркалі-Канкані (1902). У СРСР інтенсивність оцінювалася за ГОСТ 6249-52. Сейсмостійке будівництво вважалося виправданим на територіях, максимальна сейсмічна активність яких досягала 7—9 балів (менше — додаткових заходів не вживали, більше — будівництво вважалося невиправданим). Такі території визначалися картами сейсмічного районування (для уточнення ділянки сейсмічного мікрорайонування). З огляду на те, що землетруси відбуваються порівняно рідко, нормами допускалися конструкції, які при аварії не створювали загрози безпеці людей та безпеці цінного обладнання.
Сейсмостійке будівництво потребує значно більших фінансових витрат. З технічного погляду раціонально вибирати ділянку на скельних породах, застосовувати додаткові заходи, що збільшують міцність та монолітність несучих конструкцій. Здатність конструкції приймати пластичні деформації сильно підвищує опірність конструкцій. У першій половині XX століття в СРСР набув поширення статичний метод розрахунків, тоді як у західних країнах — динамічний, який вважається дещо точнішим.
Сейсмічні дослідження у Росії[ред. | ред. код]
У зв'язку з тим, що більшість території Росії — сейсмічно спокійні зони, мережа сейсмічних станцій країни не розповсюджена. На території Центрального, Приволзького, Північно-Західного федеральних округів знаходиться лише 51 сейсмічна станція. У сейсмонебезпечних зонах сейсмічна мережа згущується, але все одно значно рідкісніша, ніж у сейсмонебезпечних районах США та Японії. Так, у Північно-Кавказькому та Південному федеральних округах розташовані 53 станції, на Уралі — 12, на півдні Західного Сибіру — 75, у районі Байкалу — 57, у Якутії — 25, на Камчатці та Курилах — 94, на Сахаліні — 52, у Магаданської області — 13, на островах Північного Льодовитого океану — 14. Сейсмічна мережа у Росії переважно перебуває у віданні Геофізичної служби РАН, її філій і підпорядкованих організацій.
Теоретичні дослідження у сфері землетрусів у Росії ведуть Інститут фізики Землі імені Про. Ю. Шмідта РАН , Інститут динаміки геосфер РАН, Міжнародний інститут теорії прогнозу землетрусів та математичної геофізики РАН, Інститут нафтогазової геології та геофізики імені А. А. А. Трофімука СО РАН Інститут геофізики УРО РАН, Красноярський державний університет .
Список землетрусів[ред. | ред. код]
Російська імперія[ред. | ред. код]
РРФСР[ред. | ред. код]
- Землетруси на Камчатці (1924, 1952)
- Кримські землетруси (1927)
- Землетруси в Ленінграді (1940, 1977, 1986, 1990)
- Землетрус на Курилах (1963)[2]
- Землетруси в Дагестані (1970)
Сучасна Росія[ред. | ред. код]
- Землетрус у Нафтогорську (1995)
- Чуйський землетрус (2003)
- Землетруси в Санкт-Петербурзі (2004)
- Землетрус у Калінінграді (2004)
- Землетрус на Курильських островах (2006)
- Землетруси на Камчатці (2006)
- Землетрус у Чечні (2008)
- Землетрус на Байкалі (2008)
- Землетрус у Бурятії (2011)
- Землетрус у Красноярському краї (2011)
- Землетрус у Туві (2011)
- Землетрус у Туві (2012)
- Землетрус у Кемеровській області (2013)[3].
- Землетрус в Іркутській області (2020)
- Землетрус у Республіці Бурятія (2020)
- Землетрус у Республіці Дагестан (2022)
- Землетрус в акваторії Байкалу (2023)[4]
- Землетрус на Курильських островах (2023)[5].
- Землетрус на Південних Курилах (2023)[6].
- Землетрус в акваторії Байкалу (2024)[7].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Засекреченное цунами 1952 г. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 18 травня 2014.
- ↑ Землетрясение 20 Октября 1963 года. Архів оригіналу за 13 грудня 2013. Процитовано 27 серпня 2011.
- ↑ Кузбасс перенес 8 крупных землетрясений за сутки. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 2 травня 2020.
- ↑ Росію знову струсонуло: потужний землетрус стався в акваторії Байкалу. 16.02.2023, 11:17
- ↑ Росію сколихнув потужний землетрус. 17.02.2023, 16:44
- ↑ У Росії стався потужний землетрус. // Автор: Олена Леонова. 21.05.2023, 19:28
- ↑ Вранці 13 травня в акваторії Байкалу стався землетрус. (рос.) 13.05.2024, 08:00
Посилання[ред. | ред. код]
- Землетруси — каталог землетрусів
- Сейсмічний моніторинг у Росії
- Сейсмичность территории России. Архів оригіналу за 14 червня 2012. Процитовано 13 березня 2014.
