Зенгер Григорій Едуардович

Зенгер Григорій Едуардович
Народився	13 (25) березня 1853 Novgorod Countyd, Новгородська губернія, Російська імперія
Помер	7 липня 1919(1919-07-07) (66 років) Петроград, Російська СФРР
Країна	Російська імперія
Діяльність	політик, перекладач
Alma mater	історико-філологічний факультет Санкт-Петербурзького університетуd і Санкт-Петербурзький державний університет
Заклад	Імператорський Варшавський університет і Російська національна бібліотека
Членство	Петербурзька академія наук
Посада	член Державної ради Російської імперії
Діти	Tatiana Tsyavlovskayad
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Григорій Едуардович Зенгер (13 (25) березня 1853, Кречевицькі Казарми, Новгородська губернія - 7 липня 1919, Петроград) - філолог-класик, ректор Імператорського Варшавського університету (1897-1899), член-кореспондент Санкт-Петербурзької академії наук ( 1907 ), міністр.

Біографія

Походив із дворян: народився 13 (25) березня 1853 року в сім'ї полковника (надалі - генерал-майора) Лейб-гвардії Драгунського полку Російської імператорської армії, Георга Едуарда (Едуарда Федоровича) Зенгера, власника майорату в Царстві Польському.

Навчався в Пажеському корпусі, з якого вийшов у лютому 1868 року, коли з'ясувалося. що після закінчення корпусу наступного року, по маловіковості він буде вироблено в офіцери і має ще два роки залишатися у корпусі. Почав готуватися в Ризі до вступу до університету; займався стародавніми мовами у директора реальної гімназії Е. Гаффнера та вчителя класичної гімназії Лівена; грецькою мовою займався з Крангальсом. Весною 1870 року він склав випускні гімназичні іспити і восени вступив на історико-філологічний факультет Санкт-Петербурзького університету, який закінчив кандидатом у 1874 році.

Викладав стародавні мови в 5-й петербурзькій гімназії (з 1 жовтня 1874 по 1 липня 1875) і, одночасно, складався з 13 січня 1875 стипендіатом університету для підготовки до професорського звання по кафедрі загальної історії; влітку 1875 року вирушив до Берлінського університету, де слухав лекції протягом трьох семестрів.

З 1877 читав лекції з загальної історії в Ніжинському історико-філологічному інституті, виконуючи з 1 липня посаду екстраординарного професора; був також бібліотекарем (10.09.1877-01.04.1880) та вченим секретарем конференції інституту (31.08.1881-10.05.1883). Читав курси з римської історії, римських старожитностей, середньовічної та нової історії. Влітку 1883 року виїжджав у закордонне вчене відрядження, працював із стародавніми рукописами у Ватиканській, Барберинській та ін. бібліотеках.

З 1885 викладав у Варшавському університеті, з 1 серпня виконуючи обов'язки доцента по кафедрі загальної історії, а з 8 травня 1886 - по кафедрі римської словесності. Після захисту у Києві дисертації було затверджено магістром римської словесності (24.10.1886), а докторський ступінь отримав у Московському університеті без представлення дисертації 31 січня 1894 року. З 25 лютого 1887 року - екстраординарний професор, з 7 квітня 1894 року - ординарний професор Варшавського університету. З 18 січня 1896 - декан історико-філологічного факультету. Виправляв посаду ректора Варшавського університету з 23 травня до 20 серпня 1896 та з 22 квітня 1897 року; 10 травня 1897 був затверджений на посаді і обіймав її до 20 серпня 1899 року, коли був на прохання звільнений.

У 1899 році був проведений в чин дійсного статського радника і 13 березня 1900 був призначений піклувальником Варшавського навчального округу. З 1901 - товариш (заступник) міністра народної освіти, з 1902 - міністр у чині дійсного таємного радника; у 1904 році звільнений з міністерства і призначений сенатором.

Науково-літературна діяльність Зенгера присвячена переважно критиці тексту давньоримських поетів. Сюди відносяться його магістерська дисертація «Критичний коментар до деяких спірних текстів Горація» (Варшава, 1886, 2-ге вид., 1894), яку Зенгер захистив у 1886 році в університеті св. Володимира в Києві, після чого був затверджений ступенем магістра римської словесності. Офіційним опонентом виступив Ю. Кулаковський. Ступінь доктора римської словесності (honoris causa) Зенгер отримав у 1894 році від Московського університету. Автор низки наукових статей та книг: «Філологічні нотатки» (СПб., 1886); "Нотатки до латинських текстів" (10 великих статей у "Варшавських Університетських Известиях", 1886-1893); «Нотатки до Етни та Стацієвих Сільвів» («Журнал Міністерства народної освіти», 1903), «Нотатки до латинських текстів» (ib., 1904-1905). З робіт Зенгера у сфері давньоримської історії найважливіша «Єврейське питання у стародавньому Римі» (Варшава, 1889). Дещо особняком стоїть твір «Нотатки до описів Петроківського виборчого сейму 1492 р.» («Збірник на честь В. Ламанського». СПб., 1905). Як філолог-класик у години дозвілля перекладав латинською вірші російських та європейських поетів («Метричні перекладення латинською мовою». СПб., 1904), зокрема виконав переклад «Євгенія Онєгіна»13^{[джерело?]} (не опубліковано). Деякий час Зенгер був постійним співробітником у журналі «Філологічний огляд», який видавався в Москві.

У 1900 році за співчуття та сприяння цілям Холмського Православного Свято-Богородицького братства Зенгеру було присвоєно Братський знак І ступеня.

Під час управління Міністерством народної освіти Зенгер збирався провести реформу як середньої, і вищої школи. У 1902 року на ім'я Зенгера було дано Високий рескрипт, яким визначалися основні риси реформи. Наприкінці 1902 року він скликав під своїм керівництвом велику комісію з напрацювання нового університетського статуту. Результатом робіт цієї комісії стали п'ять великих томів, що представляють великі матеріали з питань університету в Росії і за її межами. Однак реформа не була здійснена, оскільки Зенгер в 1904 був замінений генералом В. Глазовим. З 1 жовтня 1917 року був нештатним службовцем у відділенні філології Російської публічної бібліотеки, де й пропрацював до кінця життя.

Помер у Петрограді 7 липня 1919 року.

Сім'я

В 1878 вступив у перший шлюб - з Марією Рудометової (1856-1890). Вони народилася дочка, Наталя (1879—1896).

У 1891 році у Варшаві одружився з Оленою Миколаївною, уродженою Шведер. У сім'ї народилося дев'ятеро дітей: 4 сини та 5 дочок; в 1894 народилися дві дочки-близнюки, в 1897 двоє близнюків, син і дочка.

• Єлизавета (заміжжя Вельц, 1893-1920) - померла від тифу в Петрограді.
• Марія (у заміжжі Муравйова, потім Ашукіна, 1894—1980) — літературознавиця, разом із чоловіком Миколою Ашукиним склала книжку «Крилаті слова: Крилаті слова, літературні цитати, образні висловлювання» (М., 1988. — 4-те вид.); поховані на Востряківському цвинтарі.
• Олена (1894-1918), близнючка Марії.
• Олексій (1895-1909) - потонув; був похований у склепі сім'ї Данилевських (з О. Лаппо-Данілевським був працівником Г. Зенгера).
• Тетяна (в одруженні Цявловська, 1897-1978) - літературознавиця-пушкіністка, дружина пушкініста Мстислава Цявловського (1883-1947), редактора та коментатора багатьох зібрань творів Пушкіна, в тому числі академічного 1937-1.
• Микола (1897-1938?) - працював у відділ порцеляни Ермітажу, був репресований, засуджений до розстрілу;
• Олександр (1898-1911) - помер від дифтериту;
• Григорій (1900-1922) - був командиром Червоної армії, убитий у бою;
• Олександра (1901-1905).

Бібліографія

• Несколько поправок к тексту Горация. — Киев: тип. М. П. Фрица, 1878. — [4], 72 с.
• Еще несколько заметок о трудных местах у Горация. — Киев: Унив. тип. (И. И. Завадзского), 1879. — [2], 60 с.
• Новые догадки о порченных чтениях у Горация. — Киев: тип. К.Н. Милевского, 1881. — [2], 48 с.;
• Дополнительные разъяснения спорных текстов Горация. — Киев, 1882
• Критические заметки к т. н. двум первым книгам Проперция. — Киев: тип. К. Н. Милевского, 1882. — [2], 40 с.
• Критический комментарий к некоторым спорным текстам Горация. — Варшава: тип. К. Ковалевского, 1886. — [4], XL, 451 с.
  • 2-е изд. — Варшава: тип. К. Ковалевского, 1895. — [4], L, 327 с.
• Филологические заметки. — СПб.: тип. Имп. Акад. наук, 1886. — [2], 106 с.
• Заметки к латинским текстам / «Варшавские Университетские Известия», вып. 1-10). — 1886—1893.
• Еврейский вопрос в древнем Риме. — Варшава, 1889.
  • Изд. 2-е. — Москва: Ленанд, 2015. — 210 с. — (Академия фундаментальных исследований: история). — ISBN 978-5-9710-2124-7.
• Заметки к Этне и Стациевым Сильвам / «Журнал Министерства народного просвещения». — 1903
• Метрические переложения на латинский язык Григория Зенгера. — СПб.: тип. Имп. Акад. наук, 1904. — [4], 82 с.
• К латинским стихотворениям Яна Кохановского. — Киев: тип. Имп. Ун-та св. Владимира Акц. о-ва печ. и изд. дела Н.Т. Корчак-Новицкого, 1904. — [2], 54 с.
• Заметки к описаниям Петроковского избирательного сейма 1492 г. / «Сборник в честь В. И. Ламанского». — СПб., 1905
• Заметки к текстам Сенеки. — Киев: Тип. Т. Г. Мейнандера, 1906. — 45 с.
• Критические заметки о некоторых римских и средневековых текстах. — СПб.: Сенат. тип., 1909. — [4], 45 с.
• К вопросу о т. н. «зиянии» у римских поэтов. — Санкт-Петербург: тип. В. Д. Смирнова, 1909. — IV, 89 с.
• Заметки к латинским текстам. — Одесса, 1912.

Література

• Историко-филологический институт князя Безбородко в Нежине. 1875—1900 : Преподаватели и воспитанники. — Нежин, 1900. — С. 26—30. [Архівовано 29 травня 2022 у Wayback Machine.]
• Зенгер, Григорий Эдуардович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Список лиц, служащих по ведомству министерства народного просвещения на 1902 год. [Архівовано 29 травня 2022 у Wayback Machine.] — СПб., 1902. — С. 3.
• Господарик Ю. Министры предреволюционной эпохи: Григорий Эдуардович Зенгер // Высшее образование в России. — 2002. — № 4. — С. 148—152.
• Рождественский С. В. Исторический обзор деятельности министерства народного просвещения 1802—1902 гг. — СПб., 1902.
• Фролов Э. Д. Русская наука об античности: историографические очерки. — СПб., 1999.
• Пучков А. А. Юлиан Кулаковский и его время: из истории антиковедения и византинистики в России. 2-е изд., перераб., исправ. и доп. — СПб., 2004. — С. 30-33, 66-67, 188—209 и след.

Посилання

• Зенгер, Григорій Едуардович [Архівовано 1 грудня 2017 у Wayback Machine.] на сайті «Історія Полтави»
• Персональна сторінка Григория Эдуардовича Зенгера на офіційному сайті РАН (рос.)
• Зенгер Григорій Едуардович [Архівовано 23 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Біографічний словник «Співробітники РНБ – діячі науки та культури».
• Фонд Зенгера Григорія Едуардовича на сайті Архіву РАН
• Григорій Едуардович Зенгер - Індекс нащадка