Зибін Семен Петрович

Зибін Семен Петрович
Народження	18 вересня 1894(1894-09-18) с. Бєлорєченськ, Кубанська область, Російська імперія
Смерть	5 серпня 1941(1941-08-05) (46 років) урочище Зелена брама, (нині Новоархангельський район, Кіровоградська область)
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	сухопутні війська
Рід військ	піхота
Освіта	Військова академія імені М. В. Фрунзе
Роки служби	1914-1941
Партія	КПРС
Звання	Комбриг
Командування	37-й стрілецький корпус
Війни / битви	Перша світова війна Громадянська війна в Росії Німецько-радянська війна Битва під Уманню
Нагороди

Семен Петрович Зибін (18 вересня 1894 — 5 серпня 1941) — радянський воєначальник, комбриг, командир 37-го стрілецького корпусу.

Біографія

Народився у станиці Бєлорєченська, Кубанської області, Російської імперії у селянській родині. У 1906 році закінчив чотири класи земської школи.

У листопада 1914 року вступив на військову службу. До серпня 1917 року — старшийунтер-офіцер. З 1917 року був членом ВКП(б). В 1917—1918 роках командував Хансько-Бєлорєчеським революційним загоном в Кубанській області під час боїв з чехами. На посаді командира полку брав участь в операції проти генерала Л. Г. Корнілова у складі 1-го кавалерійського полку 11-ї армії. В 1918—1921 роках боровся проти меншовиків Закавказзя, генералів А. Г. Шкуро та А. І. Денікіна як командир полку 26-ї кавалерійської дивізії.

В 1919 році закінчив Орловські кавалерійські курси. В 1921—1922 роках на посаді командира 42-го кавалерійського полку 6-ї кавалерійської дивізії воював проти армій П. М. Врангеля та Н. І. Махно.. Був нагороджений Орденом Червоного Прапору

З березня 1923 року командував 93-м кавалерійськими полком 16-ї кавалерійської дивізії. З вересня 1923 року був командиром 34-го, 35-го та 36-го кавалерійських полків 6-ї кавалерійської дивізії. З червня 1924 року був військовим радником в Тувинській Народній Республіці. У лютому 1925 року став командиром 85-го кавалерійського полку 9-ї кавалерійської бригади. В період з жовтня 1925 по вересень 1926 року проходив навчальні кавалерійські курси в Новочеркаську. З вересня 1929 року був слухачем Військової академії імені М. В. Фрунзе.

По закінченню курсів, 28 лютого 1932 року, стає помічником командира 8-ї кавалерійської дивізії Далекосхідного краю. В 1934 році нагороджений грамотою ЦВК СРСР. 26 листопада 1935 року за наказом РНК СРСР № 2494 отримав звання комбриг. З 1935 по 1937 роки був командиром 25-ї кавалерійської дивізії в місті Псков.

З липня 1937 року знаходився під слідством за звинуваченням у причетності до військової змови. Проте, в квітні 1940 року був звільнений у зв'язку з припиненням справи та відновлений у кадрах РСЧА. Нагороджений медаллю «ХХ років РСЧА». В жовтні 1940 року призначений командиром 87-ї стрілецької дивізії 5-ї армії Київського військового округу. У березні 1941 року стає командиром 37-го стрілецького корпусу.

З перших днів німецько-радянської війни 37-й стрілецький корпус брав участь у боях в Західній Україні. 2 серпня 1941 року разом з частинами 6-ї армії корпус потрапив в Уманський котел. 5 серпня під час підготовки військ до прориву командний пункт корпусу, що знаходився у районі с. Копенкувате, був обстріляний німецькою артилерією. В результаті командир корпусу С. П. Зибін загинув.

Пам'ять

Прізвище комбрига С. П. Зибіна до 45-ти річчя Перемоги увічнене на нагробній плиті братської могили в с. Копенкувате.

Нагороди

• Орден Червоного Прапора
• Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»

Посилання

• Великая Отечественная война. Зыбин Семён Петрович.^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• В. О. Рунов. 1941. Победный парад Гитлера. Правда об Уманском побоище.^{[недоступне посилання з липня 2019]}