Знін (герб)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Знін
Версії
Середньовічна версія герба
Деталі
Носій 54 родини
Сторінка з Tablice odmian herbowych Чражанського. Герб Знін в 4-му ряду, 6-а колона.

Знін (пол. Znin, Żnin) — шляхетський герб, яким користуються десятки переважно литовських родин.

Опис герба[ред. | ред. код]

У синьому полі золотий сиґль «S». Намет невідомий.

У середньовіччі герб був різним: у червоному полі золотий перекреслений сиґль «Z»[1] .

Найдавніші згадки[ред. | ред. код]

Герб, згаданий у середньовіччі, фігурує у гербовниках та на печатці Мацея, вільнюського єпископа від 1442 року. У той час герб був у вигляді перекресленого сиґля «Z» перекреслену (на печаті балки, що утворюють верхню та нижню лінії букви, косі)[1]. Ось так було відтворено герб Знін (як герб Якуба від Зніна).

Як сиґль «S», герб фігурує у польській хроніці Марціна Бельського Orbis Poloni. Наступна згадка герба є у праці Шимона Окольського Orbis poloni, де герб вживаний Якубом із Жніна[2] .

Герб згадується Антонем Свачем[3] та Каспером Нецьким[4]. Однак вони не реконструюють кольори.

Реконструкція кольору походить лише від Чражанського (Tablice odmian herbowych)[5].

Гербовий рід[ред. | ред. код]

Список імен у статті походить із Herbarza polskiego Тадеуша Гайла. За його висновками, на герб Зніна[6] мають право 54 родин[6]:

Augutowicz, Bakszewski, Bańkowski, Bartoszewicz, Betygolski, Bietygolski, Boryczewski, Charytonowicz, Chrystowski, Dambrowka, Dziedrowicz, Ejwild, Eywild, Germanowicz, Giryn, Grzywaczewski, Haniewicz, Jakszewicz, Jasielewicz, Jasiński, Jaszewicz, Kamiński, Kuczyński, Kuncewicz, Kustynia, Lewszewicz, Lisopacki, Listopadzki, Lityński, Łaniewski, Łokuciejewski, Łokuciewski, Łokuczewski, Mesenau, Mołochowiec, Narkowicz, Niekrasz, Niekraś, Parczyński, Pietkiewicz, Piorecki, Porczyński, Poszokiński, Poszukanis, Przymulski, Rychlig, Rychlik, Saweczański, Strebejko, Stretejko, Szczerbo, Taraszkiewicz, Truskowski, Zniszczyński.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Tadeusz Gajl: Herbarz polski od średniowiecza do XX wieku: ponad 4500 herbów szlacheckich 37 tysięcy nazwisk 55 tysięcy rodów. L&L, 2007. ISBN 978-83-60597-10-1.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Heraldyka polska wieków średnich. Kraków: Akademia Umiejętności. с. 285.
  2. Orbis Poloni, In quo Antiqua Sarmatarum gentilitia et arma quaecunque a litera L, usque ad literam R (...) continentur (...). Т. 3. Kraków. 1641-43. с. 342. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 31 грудня 2019.
  3. Herby polskie z Marcina Bielskiego, Jana Liwa Herbulta, W.O. Szymona Okolskiego Zakonu Kaznodziejskiego S.TB. z inszych autorów. Poznań. 1705. с. 94. Архів оригіналу за 20 лютого 2018. Процитовано 31 грудня 2019.
  4. Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S. J. Т. 8. Lipsk: Breitkopf i Haertel. 1841. с. 15.
  5. Tablice odmian herbowych. Juliusz Karol Ostrowski. 1909. с. XIII.
  6. а б Herbarz polski od średniowiecza do XX wieku : ponad 4500 herbów szlacheckich 37 tysięcy nazwisk 55 tysięcy rodów. L&L. 2007. с. 406—539. ISBN 978-83-60597-10-1.