Зовнішній ключ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Зовнішній ключ — атрибут (набір атрибутів) в деякому відношенні R, який відповідає первинному ключу іншого відношення або того ж таки відношення R.

В реляційних базах даних зовнішній ключ задається обмеженням FOREIGN KEY. Наприклад[1],

CREATE TABLE fools (
   id    INTEGER  PRIMARY KEY AUTO_INCREMENT,
   name  CHAR(20),
   folly_id  INTEGER,
   FOREIGN KEY(folly_id)
      REFERENCES follies(id) ON DELETE CASCADE);

Примітки[ред. | ред. код]