Золотоустівська вулиця (Київ)
| Золотоустівська вулиця Київ | |
|---|---|
 | |
| Місцевість | Солдатська слобідка |
| Район | Шевченківський |
| Назва на честь | Церкви Іоана Златоуста |
| Колишні назви | |
| Загородня, Володарського | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 890 м |
| Координати початку | 50°26′52″ пн. ш. 30°29′27″ сх. д. / 50.447861° пн. ш. 30.490972° сх. д. |
| Координати кінця | 50°27′18″ пн. ш. 30°29′07″ сх. д. / 50.455056° пн. ш. 30.485444° сх. д. |
| поштові індекси | 01135 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |
 «Вокзальна», «Лук'янівська» |
| Автобуси | А 7 (по Бульварно-Кудрявській вулиці), 119 (по вулиці В'ячеслава Чорновола) |
| Трамваї | Т 15, 18 (по Дмитрівській вулиці) |
| Тролейбуси |
Тр 19, 19Д, 33 (по вулиці В'ячеслава Чорновола); 5, 7, 8, 17 (Галицька площа) |
| Найближчі залізничні станції | Київ-Пасажирський |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальтове |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 10596 |
| У проєкті OpenStreetMap | r414822 |
| Мапа | |
 | |
 Золотоустівська вулиця у Вікісховищі | |
Золотоу́стівська (Златоу́стівська) ву́лиця — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Солдатська слобідка. Пролягає від Галицької площі та Бульварно-Кудрявської вулиці до вулиці В'ячеслава Чорновола та Ростиславської вулиці.
Прилучаються Павлівська, Річкова і Полтавська вулиці.
Історія[ред. | ред. код]
Вулиця виникла у 30-х роках XIX століття під назвою Загородня (Заміська), адже на той час знаходилася за межами міста. У 1869 році отримала теперішню назву — від церкви Іоанна Златоуста (так звана Залізна церква), що була розташована на Галицькій площі (знищена у 1934 році). З 1926 року мала назву вулиця Володарського, на честь діяча російського революційного руху Володарського (назву підтверджено 1944 року[1]).
Історичну назву вулиці відновлено 2000 року[2][3].
Існує два варіанти написання назви вулиці (у тексті рішення Київради подано Златоустівська, у розпорядженні КМДА — Золотоустівська), обидва фігурують на різних табличках та вказівниках, в інформаційних джерелах. В офіційному довіднику «Вулиці міста Києва» (2015) подано лише варіант Золотоустівська.
До 1985 року вулиця пролягала до вулиці Леоніда Глібова.
Забудова[ред. | ред. код]
Забудова місцевості склалася у 1830-х роках — тут було селище відставних вояків, яке так і назвали Солдатська слобідка. Через садибну малоповерхову забудову вулиця за міським розписом належала до 4-го розряду. У другій половині XIX століття тут почали зводитися цегляні або змішані прибуткові будинки, і в 1914 році вулицю було підвищено частково до 1-го, частково до 2-го розряду.
Старовинна забудова збереглася частково. Це будинки №№ 2/4, 14, 53. Вулиця переважно забудована цегляними п'ятиповерхівками 1950—60-х років та сучасними багатоповерховими будинками 1970-х—2000-х років.
Більшість старої забудови було знесено ще у 1980-х роках, будинок №30 знесено у лютому 2014 року, будинок №35 - восени 2016 року.
Установи[ред. | ред. код]
- Бібліотека № 149 Шевченківського району (буд. № 2/4)
- Візовий відділ посольства Німеччини (буд. № 37/39)
- Київська державна фабрика театрального реквізиту (буд. № 53)
Колишні анотаційні та меморіальні дошки[ред. | ред. код]
- буд. № 30 — меморіальна дошка на честь нелегальної типографії Київської організації РСДРП (більшовиків), яка знаходилася у цьому будинку у 1915 році. Мармурову дошку відкрито у 1947 році (архітектор Д. М. Криворучко), у 1965 році замінено на гранітну. Будинок знесений у лютому 2014 року[4], меморіальну дошку втрачено.
- буд. № 74[5] — анотаційна дошка на честь Володарського. Гранітну дошку було відкрито у 1965 році, демонтовано у 2016.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
- ↑ Рішення Київської міської ради від 8 липня 1999 року № 371/472 «Про перейменування вулиць» // Державний архів м. Києва. Ф. 1697. Оп. 1. Спр. 233. Арк. 177. [Архівовано з першоджерела 16 листопада 2012.]
- ↑ Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 10 січня 2000 року № 25 «Про найменування та перейменування вулиць». [Архівовано з першоджерела 31 травня 2023.]
- ↑ К. Степанець, О. Михайлик. Втрачені споруди Києва (1992-2016), видання друге. К., 2016. с.135
- ↑ Фактично — будинок № 12 по Павлівській вулиці, ріг Золотоустівської вулиці.
Джерела[ред. | ред. код]
- Володарського вулиця // Веб-енциклопедія Києва. [Архівовано з першоджерела 19 червня 2022.]
- Володарського вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 40.
- Володарського вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 44. — ISBN 5-88500-070-0.
- Золотоустівська вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 88. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Вулиця Златоустівська // Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1. [Архівовано з першоджерела 6 липня 2013.] [Архівовано з першоджерела 2 липня 2015.]
- Володарского улица // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 99. (рос.)
- Володарского улица // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — 2-е изд. — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1985. — С. 109. (рос.)
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
