Золінгенський тролейбус
Золінгенський тролейбус | |
Зазвичай використовуваний транспортний засіб | Trolleybus Solingend |
---|---|
Країна | Німеччина |
Адміністративна одиниця | Золінген |
Оператор | Stadtwerke Solingen – Verkehrsbetriebd |
Дата офіційного відкриття | 1952 |
Довжина або відстань | 56,6 км |
Тип електрифікації | 600 В постійним струмомd |
Стан використання | використовується[d] |
Офіційний сайт | |
Золінгенський тролейбус у Вікісховищі |
Координати: 51°10′ пн. ш. 7°05′ сх. д. / 51.167° пн. ш. 7.083° сх. д.
Золінгенський тролейбус (нім. Oberleitungsbussystem Solingen) — тролейбусна мережа, що обслуговує місто Золінген, федеральна земля Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина.
Відкрито 19 червня 1952 року, це найбільша з трьох тролейбусних мереж, що залишилися у Німеччині на 2020. Центром мережі є Граф-Вільгельм-плац (нім. Graf-Wilhelm-Platz), одна з її ліній прокладена до сусіднього муніципалітету Вупперталь.
Історія[ред. | ред. код]
Першу тролейбусну лінію введено в експлуатацію 19 червня 1952 року. Мережа споруджено задля заміни трамвайної мережі. Переобладнання з трамвайної мережі було завершено 2 грудня 1959 р. Подальше розширення відбулося 1981–82: Шлагбаум — Гассельштрассе (нім. Schlagbaum — Hasselstraße, 2,6 км) та Гешайд — Броккенберг (нім. Höhscheid — Brockenberg, 0,8 км), а в 1993: Ауфдерєє — Мангенберг/Граф-Вильгем-Плац (нім. Aufderhöhe — Mangenberg/Graf-Wilhem-Platz, 8.2 км).
У середині 1990-х років обговорювалися плани щодо заміни тролейбусів на дизельні автобуси, але пропозицію відхилили — тролейбуси мають перевагу перед дизельними транспортними засобами через кращу придатність для горбистої місцевості.
Мережа[ред. | ред. код]
Станом на 2007 рік діють 6 ліній. Інтервал руху старими лініями (681–684) — щодесять хвилин, а новими лініями (685–686, відкриті 22 серпня 1993) — щопівгодини, хоча вони дублюються між собою протягом більшої частини свого маршруту. Маршрути 681 і 682 мають пересадку на головній залізничній станції міста — Золінген-Головний, яка знаходиться у західному передмісті. Лінія 683 - має довжину 14,5 км, на сьогодення найдовшою у мережі - також має пересадку на Вуппертальську підвісну дорогу — Вупперталь-Фовінкель, що є північним кінцем маршруту та західною кінцевою станцією підвісної дороги. Південним краєм маршруту 683 є місто Бург-ан-дер-Вуппер, в якому знаходиться замок Бург (замок Бург). У Бурзі також знаходиться єдиний у світі тролейбусний поворотний круг[en] через брак місця для забезпечення повного поворотного кола. Це виключає використання зчленованих транспортних засобів, як на решті мережі. До листопада 2009 року цей поворотний круг регулярно використовувався для лінії 683. З листопада 2009 року лінія 683 була продовжена до станції Бургер (нім. Burger Bahnhof). На новій дільниці тролейбуси з автономним ходом використовують свій дизельний двигун замість електрики, оскільки тут не побудовано контактна мережа.
Парк[ред. | ред. код]
На початку 2007 року парк нараховував 49 транспортних засобів: 15 зчленованих тролейбусів Berkhof (2001/2), 20 зчленованих автобусів Van Hool (2002/3) та 14 тривісних автобусів MAN (1986-7). Джерело живлення — 600 В постійного струму.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Золінгенський тролейбус Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Золінгенський тролейбус
- Kenning, Ludger; Lehmann, Jürgen (2011). Obusse in Deutschland [Trolleybuses in Germany] (нім.). Т. Band 2: Nordrhein-Westfalen, Hessen. Nordhorn: Kenning. ISBN 9783933613318.
- Lehmann, Jürgen (2002). Der O-Bus in Solingen [The Trolleybus in Solingen] (нім.). Nordhorn: Kenning. ISBN 3933613558.
- Walther, Christian (2002). 50 Jahre Obus in Solingen [Fifty Years of Trolleybuses in Solingen] (нім.). Freiburg: EK-Verlag. ISBN 3882558423.
|