Зомбковицький замок
| Зомбковицький замок | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Вигляд на замок у Зомбковіцах-Шльонських | ||||
|
Координати: 50°35′12″ пн. ш. 16°48′27″ сх. д. / 50.58667° пн. ш. 16.80750° сх. д. | ||||
| Статус | історична пам'ятка | |||
| Статус спадщини | об'єкт культурної спадщини Польщі[2] | |||
| Країна |
 Польща | |||
| Розташування | м. Зомбковіце-Шльонське, Нижньосілезьке воєводство | |||
| Архітектурний стиль | Ренесанс | |||
| Архітектор | Бернард Свидницький | |||
| Стан | руїна | |||
| Сайт | zabkowiceslaskie.pl/turysta/ciekawostki-i-atrakcje-zabkowic-slaskich/zamek,72.html | |||
  Зомбковицький замок (Польща) | ||||
 | ||||
 Зомбковицький замок у Вікісховищі | ||||
Зомбковицький замок (пол. Zamek w Ząbkowicach Śląskich, нім. Schloss Frankenstein) — ренесансна оборонна будівля у місті Зомбковіце-Шльонське у Нижньосілезькому воєводстві в Польщі, зведена у 1522-1532 роках на місці готичного оборонного замку. У наш час замок являє собою збережені руїни, доступні для відвідування туристами.
Історія[ред. | ред. код]
Першопочатковий готичний замок було побудовано у XIV столітті[3]. Найдавніші згадки про укріплення в Зомбковіцах-Шльонських датуються 1321 роком[3]. У 1335 році він витримав облогу чеських військ, однак уже в наступному році був переданий Болеславом II Зембицьким в якості застави Люксембургам, і в підсумку проданий разом з містом його сином - Міколаєм Малим[3]. Під час гуситських воєн замок було знищено, після чого вже нові власники модернізували та зміцнили його[3]. У середині XV століття замок став власністю синів чеського короля Їржі з Подєбрад. Внаслідок атаки міщан Вроцлава, Свідниці та Ниси його було пошкоджено у 1468 році[3]. У 1489 році замок впродовж кількох місяців облягав угорський король Матвій Корвін. Після того, як йому врешті-решт вдалося захопити замок, той залишався у його володінні до 1490 року[3].
У 1522 (або 1524) – 1532 роках Карел I Мюнстерберзький, зембицький князь, частково розібрав позосталі мури та перебудував замок у стилі ренесансу[3]. Нова резиденція містила залишки старої твердині, що можна простежити на південній стіні тепер зруйнованого замку. Випуклість на цій стіні фактично співпадає з лінією мурів давньої готичної споруди. Будівельником цього об’єкта з добре замаскованою оборонною системою був Бенедикт Рейт.
Після облог, штурмів та руйнувань впродовж наступних століть, замок було остаточно покинуто у 1728 році, а його стан ще більше погіршився внаслідок пожежі у 1784 році. У міжвоєнний період в замку діяли регіональний музей та туристичний притулок. В наш час він законсервований та підтримується як постійна руїна[3].
У грудні 2013 року був завершений другий етап ремонтних робіт на замку, що передбачав укріплення корони мурів східного та південного крила та зміцнення південно-східної бастеї.
Архітектура[ред. | ред. код]
Замок було закладено у формі квадрату, оборону мурів можна було здійснювати фланговим обстрілом, завдяки двом наріжним, трирівневим бастеям, розташованим по діагоналі[3]. Житлові приміщення, освітлені зовнішніми вікнами, розміщувалися на верхніх поверхах. Вершини стін мали декоративний аттик, який захищав пости вартових, а його вікна слугували стрільницями[3]. Над головним в'їздом у двір, зі сходу, було розміщено герб засновника замку, окрім того жодних інших прикрас не було[3]. Суворий портал, зроблений з тесаного каменю, що закінчувався стрільчастою аркою, нагадуючи готику. Над брамою височіла вежа завершена аттиком. Поруч з нею була вужча хвіртка для піших. Над входом був додатковий пост вартових з отвором для стрільби. Окрім надбрамної вежі, на північно-східній стороні мурів була ще одна невеличка кругла вежа. Подвір’я замку прикрашали ренесансні клуатри[3].
Фотогалерея[ред. | ред. код]
-
Вежа замку -
Руїни замку -
Руїни замку -
Вхід до замку -
Вигляд замку із замкового двору
