Зосимович Володимир Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зосимович Володимир Павлович
Народився 30 жовтня 1899(1899-10-30) або 18 (30) жовтня 1899[1]
Помер 18 січня 1981(1981-01-18) (81 рік)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність ботанік, селекціонер, генетик
Галузь селекція і ботаніка
Alma mater Національний університет біоресурсів і природокористування України
Знання мов російська
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора
Ленінська премія

Волод́имир П́авлович Зосим́ович (30 (18 за юліанським календарем) жовтня 1899 року, село Шаповалівка, Борзнянський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія — 18 січня 1981 року, Київ, УРСР) — український генетик і селекціонер, доктор біологічних наук, член-кореспондент АН УРСР (1961).

Біографія[ред. | ред. код]

У 1926 році закінчив Київський сільськогосподарський інститут. Після завершення навчання працював Науковому інституті селекції, перейменованому надалі в Український (пізніше Всесоюзний) науково-дослідний інститут цукрової промисловості. У 1944—1959 роках очолював лабораторію селекції і генетики буряків цього інституту. Паралельно у 1952—1954 роках викладав у Київському сільгоспінституті.

У 1959—1963 роках завідував відділом генетики Центрального республіканського ботанічного саду. У 1963 році очолив відділ генетики Інституту ботаніки АН УРСР.

Могила Володимира Зосимовича, Байкове кладовище

У 1968 році став співорганізатором сектору молекулярної біології і генетики Інституту мікробіології і вірусології АН УРСР. Коли 1973 року цей сектор був виокремлений у Інститут молекулярної біології і генетики АН УРСР, очолив там відділ цитогенетики і поліплоїдії, яким завідував до смерті.

Помер на 82-му році життя 18 січня 1981 року. Похований разом з родиною на Байковому кладовищі (ділянка № 33, 50°25′03″ пн. ш. 30°30′05″ сх. д. / 50.4177250° пн. ш. 30.5015472° сх. д. / 50.4177250; 30.5015472).

Родина[ред. | ред. код]

Науковий внесок[ред. | ред. код]

Досліджував генетику та еволюцію різних видів буряку. Здійснив декілька експедицій до Грузії, Вірменії та Азербайджану, з однієї з яких описав новий вид буряку Beta corolliflora[sv] Zoss. Разом зі співробітниками вивів кілька однонасінних сортів буряку, вперше в СРСР. Також одержав кілька міжвидових гібридів. Створив теорію походження видів дикого, культурного та цукрового буряку.

Сприяв відновленню генетичних досліджень в Україні після періоду лисенківщини.

Наукові праці[ред. | ред. код]

  • Полевой определитель сортов сельскохозяйственных растений свеклосеющей зоны. К., 1932
  • Центры происхождения и истории культурной свеклы // Сов. сахар. 1936. № 4
  • Эволюция маревых и рода Beta L. // Сб. науч. тр. по селекции, агротехнике, механизации и защите растений сахар. свеклы и других культур. К., 1958. Т. 38
  • Полиплоидные сорта сахарной свеклы // Сахар. пром-сть. 1960. № 5
  • Жизненные формы, полиплоидия и эволюция видов семейства центросеменных // Цитология и генетика: Респ. межвед. сб. К., 1965
  • Полиплоидия и ее значение в эволюции и селекции покрытосеменных растений // Эксперим. полиплоидия в культур. растений: Сб. К., 1974.

Окремі розділи[ред. | ред. код]

  • Свекловодство, т. 1, К., 1940
  • Селекция сахарной свеклы на повышение сахаристости, Москва, 1957
  • Полиплоидия и селекция, Москва; Ленинград, 1965

Нагороди[ред. | ред. код]

Пам'ять[ред. | ред. код]

На честь сторіччя Зосимовича в 1999 році на будівлі Інституту молекулярної біології і генетики НАН України було встановлено меморіальну таблицю.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]