Зігфрід Массманн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зігфрід Массманн
нім. Siegfried Maßmann
Народився 2 квітня 1882(1882-04-02)
Данциг
Помер 15 лютого 1944(1944-02-15) (61 рік)
Берлін
Військове звання  Віце-адмірал
Нагороди
Срібний німецький хрест
Срібний німецький хрест
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Великий офіцер ордена Зірки Румунії
Великий офіцер ордена Зірки Румунії

Зігфрід Массманн (нім. Siegfried Maßmann; 2 квітня 1882, Данциг15 лютого 1944, Берлін) — німецький військовий діяч, віце-адмірал крігсмаріне (30 вересня 1935). Кавалер Німецького хреста в сріблі.

Біографія[ред. | ред. код]

10 квітня 1901 року вступив на флот кадетом. Пройшов підготовку на навчальному кораблі «Мольтке» і у військово-морському училищі. З 1906 року служив на міноносцях, з 1911 року — командир корабля. Закінчив 1 курс Військово-морської академії (1914). Учасник Першої світової війни, командував 21-ю (2 липня — 6 серпня 1916), 19-ю (17 січня 1918 — 15 лютого 1919) півфлотилією міноносців.

Після закінчення війни залишений на флоті. З 15 лютого 1919 року командував півфлотилією тральщиків І-1, з 16 квітня 1919 року — 3-ю, з 13 вересня 1919 по 29 серпня 1920 року — 2-й півфлотилією тральщиків. З 7 червня 1920 року — командир 4-ї флотилії тральщиків на Балтиці. 5 серпня 1920 року переведений в штаб командувача ВМС на Балтиці і 10 вересня став його начальником. У 1921-24 роках — референт торпедних інспекції. З 29 липня 1924 року — 1-й офіцер лінійного корабля «Гессен», з 20 вересня 1926 року — начальник штабу військово-морської станції «Нордзе». З 29 вересня 1928 року — командир лінійного корабля «Шлезвіг-Гольштейн», з 25 лютого 1930 року — «Ганновер». З 30 вересня 1930 року — начальник центрального відділу, з 1 жовтня 1932 року — обер-верф-директор військово-морських верфей у Вільгельмсгафені. 29 вересня 1935 року вийшов у відставку.

8 березня 1937 року повернувся на службу і був призначений керівником штабу з питань використання авіації, одночасно в червні-серпні 1940 року виконував обов'язки начальника спеціального штабу при командувачі-адмірала на Заході, а в червні-серпні 1941 року очолював військово-морську місію в Румунії. З 20 листопада 1941 року — обер-верф-директор верфей Егейського моря. Керував ремонтом німецьких кораблів на Середземному морі. Загинув під час авіанальоту.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. – М.: Эксмо, 2005. ISBN: 5-699-10354-6

Посилання[ред. | ред. код]