Зінченко Василь Омелянович

Зінченко Василь Омелянович
Народився	1910 Єйськ, Єйський відділ, Кубанська область, Російська імперія
Помер	1985 Воронеж, РРФСР, СРСР
Громадянство	Росія,  СРСР
Національність	українець
Партія	КПРС
Нагороди

Василь Омелянович Зінченко (нар. 1910(1910), місто Єйськ, тепер Краснодарського краю, Російська Федерація — 1985, місто Воронеж, тепер Російська Федерація) — радянський діяч, 2-й секретар Краснодарського крайового комітету ВКП(б), заступник завідувача відділу партійних, профспілкових і комсомольських органів ЦК ВКП(б). Член Центральної Ревізійної комісії КПРС у 1952—1956 роках. Депутат Верховної ради РРФСР 2—4-го скликань. Кандидат сільськогосподарських наук.

Життєпис

Освіта вища. Член ВКП(б).

У 1939—1942 роках — директор Кубанської дослідної станції Всесоюзного науково-дослідного інституту олійних культур.

Учасник партизанського руху на Кубані під час німецько-радянської війни.

У 1942—1946 роках — завідувач відділу Краснодарського крайового комітету ВКП(б); старший науковий співробітник Всесоюзного науково-дослідного інституту олійних культур.

У 1946—1951 роках — 2-й секретар Краснодарського крайового комітету ВКП(б).

У 1951 — після 1953 року — заступник завідувача відділу партійних, профспілкових і комсомольських органів ЦК ВКП(б) (КПРС).

Потім — персональний пенсіонер в місті Воронежі.

Помер 1985 року в місті Воронежі.

Нагороди

• орден Вітчизняної війни ІІ ст. (6.04.1985)
• орден Червоної Зірки (15.11.1943)
• медаль «За оборону Кавказу» (1944)
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медалі
• Сталінська премія ІІІ ст. (1949) — за виведення сортів рицини з коробочками, що не розкриваються

Джерела

• Зинченко Василий Емельянович [Архівовано 5 листопада 2020 у Wayback Machine.] (рос.)