Зінченко Віталій Віталійович
| Віталій Зінченко Віталій Віталійович Зінченко | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Народження |
13 лютого 1995 с. Устивиці Миргородський район Полтавська область |
| Смерть |
5 травня 2022 (27 років) м. Маріуполь |
| Національність | українець |
| Alma Mater | Національна академія Національної гвардії України |
| Псевдо | Ахім |
| Військова служба | |
| Приналежність |
 Україна |
| Вид ЗС |
 Національна гвардія |
| Формування | |
| Війни / битви | Російсько-українська війна |
Віталій Віталійович Зінченко (позивний — Ахім; 13 лютого 1995, с. Устивиці Миргородський район Полтавська область — 8 травня 2022, м. Маріуполь, Донецька область) — український військовослужбовець Національної гвардії України, учасник російсько-української війни. Майор, військовослужбовець ОЗСП «Азов» НГУ.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився в с. Устивиці. Мав брата близнюка Валентина. У 2012 році закінчив Устивицьку ЗОШ І-ІІІ ступенів, а наступного року відбув на військову службу за контрактом до внутрішніх військ, яку проходив у військовій частині в м. Полтаві. У 2015 році вступив на навчання до Національної академії Національної гвардії України (м. Харків), по закінченні якої був направлений на Львівщину, до м. Золочева, як викладач Навчального центру Нацгвардії. У вересні 2020 року був переведений до ОЗСП «Азов» до м. Маріуполя. У 2021 році, з нагоди чергової річниці визволення Маріуполя, був нагороджений орденом «За безпеку народу», а в червні — присвоїли звання "старшого лейтенанта". З перших днів російського вторгнення в Україну став на захист м. Маріуполя. Прославився тим, що за один день знищив два танки ворога. 30 квітня 2022 року позачергово отримав звання "майора". У той час «Азовсталь» була найгарячішою точкою нинішньої страшної війни [1].
Cмерть[ред. | ред. код]
Загинув в бою з російськими окупантами на території заводу «Азовсталь» в результаті розриву ворожого танкового снаряду. Помітивши ворожий танк, що виїхав на пряму позицію, він накрив собою побратима, а сам отримав смертельні осколкові поранення[2]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3]. Залишилися батьки, бабуся та брат-близнюк Валентин. 13 червня батьки отримали офіційне підтвердження смерті [1].