Искра (фотоапарат)
| Искра | |
 | |
| Маса | 925 грам |
|---|---|
| Країна походження |
 СРСР |
| Виробник | Красногорський завод ім. З. О. Звєрєваd |
 Искра у Вікісховищі | |
«Іскра» — радянська середньоформатна далекомірна клап-камера, що випускалася в 1960—1963 роках на Красногорському механічному заводі[ru], вироблено 38 722 штук[1]. Конструкція фотокамери «Іскра» аналогічна конструкції фотокамери «Agfa Super Isolette», на основі якої її створено[2]. Так само як і в німецького прототипу, конструкція фотокамери «Іскра» відрізняється наявністю механізму автоматичного перемотування плівки на крок кадру, що не потребує контролю за цифрами на ракорді[3].
Технічні характеристики[ред. | ред. код]
- Розмір кадру: 6×6 см.
- Об'єктив «Индустар-58» 3,5/75 мм, змонтований у центральному затворі та спряжений з далекоміром. Фокусування досягається переміщенням усього об'єктива, а не окремих лінз. Об'єктив ховається, з'єднаний із камерою фокусувальним міхом.
- Затвор ФЗШ-18С, механічний, центральний, міжлінзовий. Діапазон витримок: від 1 до 1/500 с та ручна («В»)[4].
- Синхроконтакт забезпечує роботу як із імпульсними фотоспалахами, так і з одноразовими фотобалонами (синхронізація типу «M»).
- Автоспуск (затримка 9—15 с).
- Видошукач суміщено з далекоміром, база далекоміра — 55 мм, збільшення видошукача — 0,74×.
- Зведення затвора та транспортування плівки — роздільні. Є блокування від повторного експонування кадру. Разом з тим, багаторазова експозиція можлива, якщо затвор спускати не кнопкою на камері, а важелем на самому затворі.
- Лічильник кадрів із автоматичним скиданням під час перезаряджання.
- Корпус металевий зі знімною задньою кришкою.
Професійні фотографи використовували фотоапарат для знімання групових портретів, і в цій сфері «Іскру» вважали неперевершеною завдяки чудовій різкості та синхронізації з електронним фотоспалахом на будь-яких витримках. Ще одну перевагу камера отримала завдяки складаній конструкції, що дозволяла носити її в кишені. Особливістю фотоапарата була наявність шкали експозиційних чисел на оправі затвора[5]. Взаємна фіксація шкал діафрагми та затвора за цією шкалою спрощувала встановлення експозиції та дозволяла оперативно підбирати експозиційні параметри без її змінення[2].
Іскра-2[ред. | ред. код]
Фотокамера «Іскра-2» (1961—1964 роки) має непов'язаний експонометр із селеновим фотоелементом[6], всього вироблено 6118 штук[7]. В іншому нічим не відрізняється від «Іскри» першої моделі[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Краткая история советского фотоаппарата, 1993, с. 46.
- ↑ а б Фотомагазин, 2000, с. 117.
- ↑ Краткая история советского фотоаппарата, 1993, с. 47.
- ↑ Оптико-механическая промышленность, 1959, с. 30.
- ↑ Выбор фотоаппарата, 1962, с. 91.
- ↑ Выбор фотоаппарата, 1962, с. 104.
- ↑ Фотография, 1992, с. 42.
Література[ред. | ред. код]
- Д. З. Бунимович. Выбор фотоаппарата / Е. А. Иофис[ru]. — М. : «Искусство»[ru], 1962. — 127 с. — 150000 прим.
- Ю. Рышков. Краткая история советского фотоаппарата (1929—1991) / Б. Быков. — Ростов-на-Дону : ПТК «Искусство», 1993. — С. 45—47. — 72 с. — 5000 прим. — ISBN 5-88330-002-2.
- Андрей Шеклеин. Искра потухшего костра // «Фотомагазин» : журнал. — 2000. — № 5. — С. 117. — ISSN 1029-609-3.
- В. Федай. От «Москвы» до «Зенита-Ап» // «Фотография» : журнал. — 1992. — № 1. — С. 42—44. — ISSN 0371-4284.
- Фотоаппарат «Искра» // Оптико-механическая промышленность : журнал. — 1959. — № 10. — С. 30. — ISSN 0030-4042.
- Jean Loup Princelle. Made in USSR. The Authentic Guide To Russian And Soviet Cameras. Le Reve Edition, 2004.