Йоахім Альбрехт Еггелінг

Йоахім Альбрехт Еггелінг
нім. Joachim Albrecht Leo Eggeling
Народився	30 листопада 1884(1884-11-30) Бланкенбург (Гарц), Гарц, Саксонія-Ангальт, Німеччина
Помер	15 квітня 1945(1945-04-15) (60 років) Галле, Третій Рейх ·вогнепальне поранення
Країна	Німеччина
Діяльність	політик, викладач університету
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Членство	СС
Посада	депутат рейхстагу Третього рейхуd
Військове звання	Обергруппенфюрер
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Конфесія	Євангельські християни
Нагороди	Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) За поранення (нагрудний знак) Золотий партійний знак НСДАП Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Медаль «За вислугу років в НСДАП» Медаль «За вислугу років в НСДАП» Медаль «За вислугу років в НСДАП» Хрест Воєнних заслуг I класу Хрест Воєнних заслуг II класу Почесний кут старих бійців Кільце «Мертва голова»
Медіафайли у Вікісховищі

Йоахім Альбрехт Лео Еггелінг (нім. Joachim Albrecht Leo Eggeling; 30 листопада 1884, Бланкенбург — 15 квітня 1945, Галле) — партійний діяч НСДАП, обергруппенфюрер СС (21 червня 1943), гауляйтер Галле-Мерзебурга, обер-президент провінції Галле-Мерзебург.

Біографія

Йоахім Альбрехт Еггелінг народився 30 листопада 1884 року в Бланкенбурзі в сім'ї фермера. До 1898 роки відвідував школу і гімназію в рідному місті. У 1904 році закінчив кадетський корпус в Берліні-Ліхтерфельді. З 10 березня 1904 року розпочав службу лейтенантом в 10-му єгерському батальйоні. Учасник Першої світової війни. У 1915 році він був підвищений до гауптмана і командував різними підрозділами.

У жовтні 1919 року був демобілізований з армії, працював агрономом і сільськогосподарським інспектором, навчався у сільськогосподарському коледжі в Галле. З листопада 1922 року сільськогосподарський керівник в Фрозі. 29 липня 1925 року вступив у НСДАП (квиток № 11 579). З 1926 року — уповноважений гауляйтера з питань сільського господарства. У 1930 році сформував аграрно-політичний апарат в гау Магдебург-Ангальт. З жовтня 1932 року — керівник сільськогосподарської політики НСДАП в Середній Німеччині-Бранденбурзі. З 13 травня 1933 року — державний радник Ангальта.

З червня 1933 року — керівник селян і сільського господарства в Саксонії і Ангальті. У листопаді 1933 року обраний депутатом рейхстагу від Магдебурга. У листопаді 1935 року після смерті Вільгельма Лепера був призначений керівником гау Магдебург-Ангальт в ранзі заступника гауляйтера. У лютому 1936 року залишив посаду керівника селян і сільського господарства в Саксонії і Ангальті. 9 червня 1936 року в якості почесного фюрера був прийнятий в СС (квиток № 186 515) і отримав звання бригадефюрера СС.

20 квітня 1937 року призначений гауляйтером Галле-Мерзебурга, прусським державним радником і отримав звання группенфюрера СС. Одночасно, з 22 вересня 1939 року — імперський комісар оборони 4-го військового округу. З 16 листопада 1942 року — імперський комісар оборони Галле-Мерзебурга. 18 серпня 1944 року призначений обер-президентом провінції Галле-Мерзебург. 9 листопада 1944 зарахований в Штаб рейхсфюрера СС.

3 березня 1945 року мав тривалу розмову з Йозефом Геббельсом і доповідав про свою стурбованість з приводу імперського керівництва, зокрема висловлювався проти Германа Герінга і висловлював здивування, «що фюрер ще не викинув його на смітник». 7 березня 1945 року американці після повітряних нальотів майже повністю зруйнували Дессау і стрімко просувалися до гау Еггелінга. У квітні розраховувати на підтримку регулярних частин вермахту він не міг, тримати оборону належало підрозділам Гітлер'югенду і ополченцям з фольксштурму.

11 квітня 1945 року на нараді у Мартіна Бормана описав тяжке становище в гау і 12 квітня запропонував обговорити мирну здачу з фюрером. 13 квітня отримав від Адольфа Гітлера наказ обороняти гау до останньої людини. 14 квітня американці підійшли до Галле. 15 квітня розпочався штурм міста. В ніч з 15 на 16 квітня у вежі замку Моріцбург прийняв отруту разом з крайсляйтером міста Карлом Юліусом Домгергеном. 21 квітня в новинах з Берліна повідомлялося, що Еггелінг загинув як герой, захищаючи столицю гау Галле.

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Військовий Хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) 2-го і 1-го класу
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Золотий партійний знак НСДАП
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Почесний кут старих бійців
• Кільце «Мертва голова» (1937)
• Почесна шпага рейхсфюрера СС (1 грудня 1937)
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» (17 лютого 1939)
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
• Медаль «За вислугу років у НСДАП»
  • в бронзі та сріблі (15 років) (20 квітня 1940)
  • в золоті (25 років) (30 січня 1942)
• Хрест Воєнних заслуг
  • 2-го класу
  • 1-го класу (1 вересня 1941)

Література

• Залесский К. А. Кто был кто в Третьем рейхе. — М.: АСТ, 2002. — 944 с. — 5000 экз. — ISBN 5-271-05091-2.
• Залесский К. А. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2005. — 672 с. — 5000 экз. — ISBN 5-699-09780-5.

Посилання

• Біографія на сайті «Хронос». [Архівовано 25 грудня 2019 у Wayback Machine.]