Йоганна Борман
| Йоганна Борман | |
|---|---|
| нім. Johanna Bormann | |
 | |
| Народилася |
10 вересня 1893[1] Біркенфельде, Королівство Пруссія, Німецька імперія |
| Померла |
13 грудня 1945[1] (52 роки) Hamelin Prisond, Британська зона окупації Німеччини, окупована союзниками Німеччина[1] ·повішення |
| Країна |
.svg){kind=small} Німеччина.svg){kind=small} Німецька імперія.svg){kind=small} Веймарська республіка Третій Рейх |
| Діяльність | мучитель, наглядач концентраційного табору, female guards in Nazi concentration camps |
| Знання мов | німецька |
| Заклад | Lichtenburg concentration campd |
| Учасник | Друга світова війна |
| Роки активності | з 1938 |
Йоганна Борман (або Юана Борманн, 10 вересня 1893, Біркенфельд, Східна Пруссія, Німецька імперія — 13 грудня 1945, Гамельн, Нижня Саксонія, Німеччина) — тюремна наглядачка в кількох нацистських концтаборах (з 1938 року). Страчена 1945 року за воєнні злочини.
Суд і страта[ред. | ред. код]
На суді Борман стверджувала, що приєдналася до Допоміжної СС в 1938 році «щоб заробити більше грошей». Спершу вона служила в концтаборі Ліхтенбург в Саксонії з Джейн Бернігау, старшою наглядачкою («оберауфзеєрін»), та ще 49 іншими жінками з підрозділів СС[2].
1939 року їй було доручено наглядати над робочою бригадою в новому жіночому таборі Равенсбрюк біля Берліна. У березні 1942 року Борман була однією з кількох жінок, вибраних для охорони в Аушвіці в Польщі. Вона була низького зросту і відома своєю жорстокістю. Жертви називали її «Ласиця» (нім. Wiesel) і «жінка з собаками»[2][3]. У жовтні 1942 року Борман стала наглядачкою («ауфзеєрін»). Вона підпорядковувалася Марії Мандль, Марго Дрекслер та Ірмі Грезе. Йоганну зрештою перевели до Буди, сусіднього додаткового табору, де вона продовжувала знущатися над в'язнями[2].
1944 року, коли збільшилися німецькі втрати, Борман перевели до допоміжного табору в Гінденбурзі (сьогодні Забже, Польща) у Сілезії. У січні 1945 року вона повернулася до Равенсбрюка. У березні вона прибула на свій останній пост, Берген-Бельзен, поблизу Целле, де вона служила під керівництвом Йозефа Крамера, Ірми Грезе та Елізабет Фолькенрат (усі вони служили разом з нею у Біркенау). 15 квітня 1945 року британська армія зайняла Берген-Бельзен, виявивши там понад 10 тисяч трупів і 60 тисяч тих, хто вижили. Визволителі змусили весь персонал СС носити померлих[2].
Пізніше військові ув'язнили й допитали Борман. Після того був судовий процес у Бельзені, що тривав із 17 вересня 1945 року до 17 листопада 1945 року. Суд заслухав свідчення про вбивства, які вона вчинила в Аушвіці й Бельзені, іноді спускаючи свого «великого страшного вовкодава» німецьку вівчарку на безпорадних в'язнів. Її визнали винною і повісили (разом із Грезе й Фолькенрат) 13 грудня 1945 року. Її кат, Альберт Пірпойнт, пізніше написав у спогадах:
|
Вона покульгала вниз коридором, виглядаючи старою та виснаженою. Їй було 42[4], зростом трохи більше ніж на п'ять футів[5]. Вона тремтіла, коли її зважували. Німецькою вона сказала: "У мене є свої почуття"[6] | 
|
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #1016052723 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г Gibson, Tyler (6 квітня 2017). Irma Grese - "The Beast of Belsen" & Other Twisted Female Guards of Concentration Camps (англ.). Lulu Press, Inc. ISBN 9781365237997. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 27 січня 2019.
- ↑ Профіль Bormann [Архівовано 10 серпня 2019 у Wayback Machine.], Capitalpunishmentuk.org; доступ до 2 вересня 2017 року
- ↑ Фактично 52 роки
- ↑ Орієнтовно 1 метр 52 сантиметри
- ↑ Pierrepoint, Albert (1974). Executioner. Harrap. ISBN 0-245-52070-8.
Посилання[ред. | ред. код]
- Juana Bormann [Архівовано 18 лютого 2020 у Wayback Machine.] at Auschwitz.dk
- Йоганна Борман на сайті Find a Grave (англ.)
- Nazi She-Devils. Mirror. 21 листопада 2005. Архів оригіналу за 13 квітня 2019. Процитовано 26 вересня 2012.
|
