Йоганна Лангефельд
| Йоганна Лангефельд | |
|---|---|
| нім. Johanna Langefeld | |
| Народилася |
5 березня 1900 Kupferdrehd, Q54803604?, Ессен, Дюссельдорф, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія |
| Померла |
26 січня 1974 (73 роки) Аугсбург, Баварія, ФРН |
| Країна |
 Німеччина |
| Діяльність | мучитель, наглядач концентраційного табору |
| Знання мов | німецька |
| Учасник | Друга світова війна |
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини |
| Нагороди |
 |
| IMDb | ID 9587752 |
Йоганна Лангефельд (нім. Johanna Langefeld; 5 березня 1900, Купферде, Ессен - 20 січня 1974, Аугсбург) - наглядачка німецьких концтаборів Ліхтенбург і Равенсбрюк, начальник жіночого табору Аушвіца.
Біографія[ред. | ред. код]
Росла і виховувалася в досить релігійній сім'ї. У НСДАП вступила в 1937 році. Працювала в сфері соціальних служб та в тюрмах, а в 1938 році отримала направлення на посаду в концтабір Ліхтенбург. У своїй діяльності керувалася принципом, що перевиховання є головною метою концтаборів, а також виступила проти деяких, на її погляд, зайвих заходів з боку коменданта Макса Кегеля.
У 1939 році Лангефельд була переведена в концтабір Равенсбрюк, де зайняла посаду старшої наглядачки. Тут її характеризували як жорстоку співробітницю. Серед заходів, які вона застосовувала до в'язнів, було покарання стоянням під холодним дощем протягом багатьох годин без єдиного руху. Незважаючи на це, Йоганна засуджувала медичні досліди над в'язнями і, за словами її секретаря, на цьому тлі впала в депресію і ночами мучилася від кошмарів.[1] Вступивши в конфлікт з керівництвом табору, Лангефельд написала листа до Генріха Гіммлера, в якому виклала свою позицію щодо доцільності проведення медичних дослідів над в'язнями. В результаті цього був наказ рейхсфюрера СС про заміну чоловічого керівництва в концтаборах Равенсбрюк, Аушвіц, Майданек на жіноче. Таким чином Йоганна була призначена на посаду начальника жіночого табору в табір смерті Аушвіц. Надалі, під час її роботи в концтаборі комендант Рудольф Гьосс характеризував Йоганну, як «абсолютно нездатну діяти в залежності від ситуації, до того ж вона повністю ігнорую інструкції та вказівки керівництва».
20 грудня 1945 року Лангефельд була арештована американськими військовими і екстрадована в вересні 1946 року в Польщу, де польська судова система починала судовий процес в Кракові проти нацистського персоналу Аушвіца.
23 грудня 1946 року Йоханна Лангефельд за допомогою співробітників в'язниці втекла і сховалася в монастирі, пізніше працювала в приватному будинку. В середині 1957 року його нелегально приїхала до своєї сестри в Мюнхен, і жила в Аугсбурзі до своєї смерті 26 січня 1974 року.[2]
Нагороди[ред. | ред. код]
- Хрест Воєнних заслуг 2-го класу
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Pitogo, Heziel (15 січня 2015). Equality in Everything Else: The Female Nazi Guards as Evil as the Men. WAR HISTORY ONLINE (англ.). Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
- ↑ Johanna Langefeld. Commission on Assisted Dying (амер.). 21 лютого 2017. Архів оригіналу за 26 березня 2019. Процитовано 26 березня 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
- Жінки, нагороджені Хрестом Воєнних заслуг. [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.]
Література[ред. | ред. код]
- Грэнвилл Э. Гретель и тьма. — Phantom Press, 2014. — 362 с. — ISBN 9785864716984.
- Вахсман Н. История нацистских концлагерей. — Litres, 2017. — 2171 с. — ISBN 9785040407002.
- Mailänder E. Female SS Guards and Workaday Violence: The Majdanek Concentration Camp, 1942-1944. — MSU Press, 2015. — 530 с. — ISBN 9781628952315.
- Helm S. If This Is A Woman: Inside Ravensbruck: Hitler’s Concentration Camp for Women. — Little, Brown Book Group, 2015. — 787 с. — ISBN 9780748112432.