Йоганн Карл Ешман
| Йоганн Карл Ешман | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 12 квітня 1826[1][2][3] |
| Місце народження | Вінтертур, Цюрих, Швейцарія |
| Дата смерті | 17 жовтня 1882 (56 років) або 27 жовтня 1882[1] (56 років) |
| Місце смерті | Цюрих, Швейцарія |
| Громадянство | Швейцарія |
| Професії | піаніст, композитор, диригент, педагог |
| Інструменти | фортепіано |
Йоганн Карл Ешман (нім. Johann Carl Eschmann; 12 квітня 1826, Вінтертур — 17 жовтня 1882, Цюрих) — швейцарський композитор і піаніст.
Біографія[ред. | ред. код]
Йоганн Карл Ешман походив із великої родини музикантів, син Генріха Ешмана (1802—1882), керівника військових оркестрів у Цюриху та Вінтертурі. Навчався в Цюриху у піаніста Олександра Мюллера, потім в 1845—1847 рр. у Лейпцизькій консерваторії у Фелікса Мендельсона, Іґнаца Мошелеса та Нільса Ґаде. Після повернення до Цюриха концертував як піаніст, був дружний з Ріхардом Вагнером. У 1850—1859 рр. жив і працював як музичний педагог у Вінтертурі, в 1859—1866 рр. у Шаффгаузені, потім повернувся до Цюриха.
Творча спадщина Ешмана включає струнний квартет та іншу камерну (передусім фортеп'янну) музику, хорові твори. Твори Ешмана відзначені впливом Мендельсона і Шумана, 1877 р. їх у чудових тонах рекомендував своєму видавцеві Йоганнес Брамс. Музикознавець Кріс Волтон доводить, що пісня Ешмана «Південь» підказала Вагнеру один із мотивів в опері «Золото Рейну». Після смерті композитора його музика була забута і знову почала виконуватися вже у XXI сторіччі. Найуспішнішою працею Ешмана був довідник «Путівник з фортеп'янної літератури» (нім. Wegweiser Durch Die Klavier-Litteratur; 1871), який до 1925 року видавався 10 разів. Окрім того, Ешману належить книга «Сто афоризмів. Досліди, доповнення, виправлення та спонукання в результаті 30-річної практики вчителя фортеп'яно» (нім. Ein hundert Aphorismen: Erfahrungen, Ergänzungen, Berichtigungen, Anregungen als Resultate einer 30jährigen Klavierlehrerpraxis; 1878, перевидана 1899 року під редакцією Ернста Радеке, одруженого з донькою Ешмана).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #116569468 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Historische Lexikon der Schweiz, Dictionnaire historique de la Suisse, Dizionario storico della Svizzera — Bern: 1998.
Література[ред. | ред. код]
- Chris Walton. [Архівовано 25 листопада 2021 у Wayback Machine.] Richard Wagner's Zurich: the muse of place [Архівовано 25 листопада 2021 у Wayback Machine.] — Camden House, 2007. — P. 129—149.
Посилання[ред. | ред. код]
- Эшман, Иоганн Карл: ноты произведений на International Music Score Library Project
|
