Йозеф-Август Фіц

Йозеф-Август Фіц
Народився	9 січня 1910(1910-01-09) Лустенау, Дорнбірн, Форарльберг, Австрія
Помер	1 січня 1977(1977-01-01) (66 років) Інсбрук, Австрія
Країна	Австрія
Діяльність	військовослужбовець
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом Кавалер ордена «За хоробрість» (Болгарія) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Нагрудний знак «За поранення» в золоті Срібний нагрудний знак ближнього бою Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках»

Йозеф-Август Фіц (нім. Josef-August Fitz; 9 січня 1910, Лустенау — 1 січня 1977, Інсбрук) — австрійський та німецький офіцер, лейтенант австрійської армії, оберстлейтенант люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

В 1929 році вступив в австрійську армію. З 1937 року служив в тірольському полку земельної оборони. Після аншлюсу автоматично перейшов у вермахт. З початком Другої світової війни переведений в моторизовані частини. Учасник Польської, Французької і Балканської кампаній, а також Німецько-радянгської війни, де командував 1-м батальйоном 74-го танково-гренадерського полку. Відзначився у боях під В'язьмою. В 1943 році був тяжко поранений, а після одужання переведений в люфтваффе і в 1944 році призначений командиром 1-го батальйону 1-го парашутного моторизованого полку «Герман Герінг», який бився в районі Неттуно.

Нагороди

• Почесний знак ополчення 1934 (21 листопада 1934)
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Залізний хрест
  • 2-го класу (29 вересня 1939)
  • 1-го класу (23 жовтня 1942)
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938 року» із застібкою «Празький град» (31 грудня 1939)
• Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках» (21 квітня 1941)
• Сертифікат Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ Вермахту (22 вересня 1941)
• Орден «За хоробрість» 4-го ступеня, 1-й класу (Третє Болгарське царство; 16 січня 1942)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (1 серпня 1942)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • лицарський хрест (11 грудня 1942)
  • дубове листя (№511; 24 червня 1944)
• Нагрудний знак «За поранення» в золоті (21 грудня 1942)
• Нагрудний знак ближнього бою в сріблі (1943)
• 2 нарукавні знаки «За знищений танк»

Література

• Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Kwasny A., Kwasny G. Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
• THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1997.