Йохан Ялмар Прокопе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ялмар Йохан Фредерік Прокопе
швед. Hjalmar Procopé
Ялмар Йохан Фредерік Прокопе
Ялмар Йохан Фредерік Прокопе
Міністр закордонних справ Фінляндії
31 травня 1924 — 31 березня 1925
Попередник Карл Йохан Енкель
Наступник Карл Густав Ідман
Міністр закордонних справ Фінляндії
1927 — 1931
Народився 8 серпня 1889(1889-08-08)[1][2]
Стокгольм, Швеція
Помер 8 березня 1954(1954-03-08)[1][2] (64 роки)
Гельсінкі, Фінляндія
Похований Гієтаніємі
Відомий як політик, дипломат, адвокат
Країна Фінляндія
Alma mater Гельсінський університет
Політична партія Шведська народна партія Фінляндії
Діти Victor Procopéd
Нагороди
Order of St. Sava великий офіцер ордена Почесного легіону командор ордена Почесного легіону Grand Cross of the Order of the Southern Cross орден Вранішнього Сонця 1 класу Knight Grand Cross of the Order of the Falcon Хрест Свободи кавалер Великого хреста ордена Святого Олафа Орден Трьох зірок 1 ступеня Knight Grand Officer of the Order of Isabella the Catholic Grand Cross of the Order of the Crown Grand Cross of the Order of the White Rose of Finland Commander First Class of the Order of the White Rose of Finland Cross of Liberty, 1st Class Cross of Liberty, 4th Class Order of the Polar Star - Commander's Grand Cross Grand Cross of the Order of the Dannebrog Великий Хрест ордена Відродження Польщі Knight Grand Cross of the Order of Saints Maurice and Lazarus Memorial medal of the War of Liberation Memorial medal of the Winter War Order of Merit of the Kingdom of Hungary (1922) 1st Class of the Order of the Cross of the Eagle
 Медіафайли у Вікісховищі

Ялмар Йохан Фредерік Прокопе (швед. Hjalmar Johan Fredrik Procopé; 8 серпня 1889, Стокгольм, Королівство Швеція — 8 березня 1954, Гельсінкі, Фінляндія) — фінський політик і дипломат; з 1924 по 1925, і з 1927 по 1931 роки — міністр закордонних справ Фінляндії.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 8 серпня 1889 року в Стокгольмі, Швеція.

З 1920 по 1921 і в 1924 році був міністром торгівлі та промисловості Фінляндії.

З 1924 по 1925, і з 1927 по 1931 роки був міністром закордонних справ Фінляндії.

Обіймав посаду Голови Ради Ліги Націй[3]. До нього звертався міністр закордонних справ УНР в еміграції, член Дорадчого комітету при Верховному комісаріаті Ліги Націй у справах біженців Олександр Шульгин, з питання статусу українських емігрантів[4]

Помер 8 березня 1954 року в Гельсінкі.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б SNAC — 2010.
  2. ↑ а б International Music Score Library Project — 2006.
  3. ↑ Козлов А. И. Советско-финская война 1939—1940. Взгляд с той стороны.— В кн: Советско-финская война 1939—1940 гг. Хрестоматия / Ред.-сост. А. Е. Тарас.— Мн.: Харвест, 1999.— С. 216.
  4. ↑ Див.: Власенко В. М. Правове становище української еміграції в Румунії (міжнарожний аспект).— Сумська старовина, 2014, № XLV.— С. 29—36.
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отто Стенрот (1918) • Карл Йохан Енкель (1918) • Ейно Рудольф Голсті (1919) • Карл Йохан Енкель (1922) • Юго Веннола (1922) • Карл Йохан Енкель (1924) • Йохан Прокопе (1924—1925) • Карл Густав Ідман (1925) • Еміль Нестор Сетяля (1926) • Каарле Вяйньо Войонмаа (1926) • Йохан Прокопе (1927) • Аарно Юрьйо-Коскінен (1931=1932) • Антті Гакцелль (1932) • Ейно Рудольф Голсті (1936) • Каарле Вяйньо Войонмаа (1937) • Юго Еліас Еркко (1938) • Вяйньо Таннер (1939) • Рольф Юган Віттінґ (1940) • Карл Генрік Вольтер Рамсай (1943) • Карл Йохан Енкель (1944) • Оке Генрік Ґарц (1950) • Сакарі Туоміоя (1951) • Урго Кекконен (1952) • Ральф Торнгрен (1953) • Урго Кекконен (1954) • Йоганнес Віролайнен (1954—1956) • Ральф Торнгрен (1956) • Йоганнес Віролайнен (1957) • Пааво Йоганнес Гюннінен (1957—1958) • Йоганнес Віролайнен (1958) • Карл-Август Фаґергольм (1958) • Ральф Торнгрен (1959) • Вієно Сукселяйнен (1961) • Агті Кар'ялайнен (1962) • Велі Мерікоскі (1962) • Яакко Галлама (1963) • Агті Кар'ялайнен (1964) • Вяйньо Лескінен (1970) • Олаві Йоганнес Маттіла (1971) • Калеві Сорса (1972) • Агті Кар'ялайнен (1973) • Олаві Йоганнес Маттіла (1975) • Калеві Сорса (1975) • Кеійо Коргонен (1976) • Пааво Вяюрюнен (1977) • Пер Стенбек (1982) • Пааво Вяюрюнен (1983) • Калеві Сорса (1987) • Пертті Паасіо (1989) • Пааво Вяюрюнен (1991) • Гейккі Гаавісто (1993—1995) • Пааво Рантанен (1995) • Тар'я Галонен (1995) • Ерккі Туоміоя (2000) • Ілкка Канерва (2007) • Александр Стубб (2008) • Ерккі Туоміоя (2011—2015) • Тімо Сойні (2015—2019) • Пекка Гаавісто (2019—2023) • Еліна Валтонен (з 2023)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Йохан_Ялмар_Прокопе&oldid=41786408