КТ-26

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
КТ-26
Тип колісно-гусеничний Легкий танк
Схема: Класична
Історія використання
На озброєнні 1932
Оператори СРСР
Історія виробництва
Виробник СРСР
Виготовлення 1932
Виготовлена
кількість
1
Характеристики
Вага 8,4
Довжина 4620
Довжина ствола 20
Ширина 2240
Висота 2200
Обслуга 3

Калібр 45-мм гармата 20К
Приціл ТОП

Броня Лоб: 15
Борт: 13
Дах: 8
Днище: 6
Другорядне
озброєння
2 × 7,62-мм ДТ-29
Двигун 12 - циліндровий карбюраторний повітряного охолодження Т-26-1
90
Підвіска 6×2/2
Дорожній просвіт 260
Швидкість

шосе: 34 (на гусеницях)

58 (на колесах)
Прохідність підйом: 33°
стінка: 0,7
рів: 2,0
брід: 0,8

КТ-26 (колісний танк-26) — радянський легкий колісно-гусеничний танк супроводу.

Історія проєктування[ред. | ред. код]

У наприкінці 1931 року заступник начальника УММ РСЧА Лєбедєв, який стежив за випробуваннями танка Т-26, виступив з ініціативою про перевстановлення танка на колісно-гусеничний рушій. Робота над новим танком, який отримав позначення КТ-26 почалася через рік.

Перша спроба протестувати танк не увінчалася успіхом: машина виявилася занадто складна, і Техрада УММ відмовилася її приймати. Восени слухачі академії ВАММ виправили проєкт танка та повністю переробили ходову частину. До травня 1933 новий танк був готовий.

Конструкція[ред. | ред. код]

Робота велася під керівництвом молодих фахівців М. Данченко і В. Степаницького: вони створили просту ходову частину з трьома опорними котками на борт (діаметр 780 мм) з зовнішньою гумовою обшиновкою, два з яких (задні) були з'єднані в загальний візок з пластинчастими ресорами, а передні були керованими та служили для повороту танка. Ведучі та напрямні колеса були запозичені від Т-26. Була спроєктована нова 5-швидкісна коробка передач.

Для здійснення нормального ходу поворотних котків при русі на ходу корпус був зжатий в носовій частині на 300 мм. Крім введення КПП нового типу, трансмісія отримала простий диференціал з додатковим редуктором, бортовий редуктор приводу від диференціала до гітар, дві гітари та новий механізм швидкого переходу з гусеничного ходу на колісний. Озброєння, башта, двигун та загальна компоновка без змін переходили від Т-26.

Доля[ред. | ред. код]

За попередніми оцінками, маса становила близько 10 т, що викликало у Техраді УММ великі побоювання щодо досягнення проєктної швидкості, яка не перевищила б 40 км/год. Крім усього іншого, були виявлені численні помилки в розрахунками міцності КПП і трансмісії колісного ходу. У підсумку танк не взяли на озброєння та серійно не випускали.

Література[ред. | ред. код]

  • М.Свирин. Броня крепка. «История советского танка 1919–1937», Москва, Яуза/Эксмо. 2005

Посилання[ред. | ред. код]