Кабанець Іван Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кабанець Іван Федорович
Народився 27 квітня 1902(1902-04-27)
Красна Слобідка, Київський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер 20 січня 1972(1972-01-20) (69 років)
Красна Слобідка, Краснослобідська сільська рада, Обухівський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
Національність українець
Діяльність державний діяч
Партія КПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки медаль «За трудову доблесть»
почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР

Іван Федорович Кабанець (27 квітня 1902, село Германівська Слободівка, тепер село Красна Слобідка Обухівського району Київської області — 20 січня 1972, село Красна Слобідка Обухівського району Київської області) — український радянський діяч, голова колгоспу «Червоний хлібороб» Київської області. Герой Соціалістичної Праці (26.02.1958). Кандидат у члени ЦК КПУ в 1960—1961 роках.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 14(27) квітня 1902 року в бідній селянській родині. З дванадцятирічного віку наймитував.

Служив у Червоній армії. Після демобілізації працював у сільському господарстві, а з 1926 року очолював риболовно-кооперативне товариство.

У 1932—1941 роках — голова колгоспу імені Ворошилова села Красна Слобідка Обухівського району Київської області.

Член ВКП(б) з 1938 року.

Під час німецько-радянської війни служив у Червоній армії.

У 1946 — січні 1972 року — голова колгоспу імені Ворошилова (потім — «Червоний хлібороб») села Красна Слобідка Обухівського району Київської області. Обирався заступником голови Ради колгоспів Української РСР.

Організатор колгоспного виробництва. Колгосп, яким керував Кабанець, мав 4410 га сільськогосподарських угідь. Господарство — зерново-бурякового напряму, розвинуте тваринництво. До 50-річчя Жовтневої революції колгосп нагороджено пам'ятним Червоним прапором ЦК КПРС, Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС. Господарство стало справжньою академією досвіду, куди їхали вчитися трудівники сіл України, інших республік СРСР, зарубіжні гості.

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]