Кавалан
| Кавалани | |
|---|---|
 | |
| Ареал | Республіка Китай |
| Близькі до: | гаошань |
| Мова | каваланська,мандаринська, тайванська мова |
| Релігія | Анімізм, Християнство |
Кавалан (ендонім kbalan[kɨβaɾán]; «люди, що живуть на рівнині»; кит.: 噶瑪蘭族) або Кувалан — корінний народ Тайваню. Більшість із них переїхали до прибережних районів округів Хуалянь і Тайдун у ХІХ столітті через вторгнення ханьських поселенців. Їхня мова також відома як кавалан. В даний час найбільшим поселенням Кавалана є Сіньше (Кавалан: pateRongan) — село в громаді Фенбінь, повіт Хуалянь.
Історія[ред. | ред. код]
Легенда свідчить, що кавалани прибули морем зі сходу, і коли вони побачили приголомшливу красу цього місця, вони вирішили тут же заселити цю щедру землю. Новоприбулі кавалани вели багато битв проти місцевих атаялів, і врешті кавалани витіснили атаялів у гори — відповідно до їх назви «кавалани», що означає «люди рівнини». Згодом ця назва перетворилася на «хамалан», у результаті чого утворилося сучасне місто Їлань. Їх називали 36 племенами каваланів (蛤仔難三十六社), хоча їх було більше 60. У минулому племена на північ від річки Ланьян називалися Сай-се-хоан (西勢番), а племена на південь від річки — Тан-се-хоан (東勢番).
Найперша згадка про каваланів в історії датується 1632 роком, коли іспанський корабель зайшов у цей район через тайфун. Більш чіткий запис був зроблений у 1650 році Голландською Ост-Індською компанією. Як повідомляється, в якийсь момент поблизу існувала іспанська провінція Кабаран. Китайці хань намагалися поселитися в цьому районі ще в 1768 році. Однак поселенню не вдалося закріпитися до 1796 року, коли Нґо Соа заснував перше село (тепер Таученґ). Згодом багато ханьців переселилися на цю територію, і життя каваланів змінилося. Багато з них переїхали до села Бейпу (в містечку Сіньчен округу Хуалянь).
Кареванський інцидент[ред. | ред. код]
У 1878 році Кавалани та їхні союзники сакізая вели нищівну битву проти загарбників Цін після того, як суперечка з офіційними особами Цін призвела до місцевого повстання.[1] Ця подія закінчилася катастрофою для обох громад: багато їхніх членів були вбиті під час Кареванського інциденту[2] (також відомий як «Галееванський інцидент»[3] або «Каляванська битва»).[4] Інші були витіснені ханьськими поселенцями.[3] Сакізая, що залишилися, тим часом були змушені змішатися з іншими народами, такими як аміси, з наміром захистити свою ідентичність.[5]
Див. також[ред. | ред. код]
Подальше читання[ред. | ред. код]
Список літератури[ред. | ред. код]
- ↑ Faure, David (2001). Mountain Tribes Before Japanese Occupation. У Faure, D. (ред.). In Search of the Hunters and Their Tribes (англ.). Taipei: Shung Ye Museum of Formosan Aborigines Publishing. с. 19—21. ISBN 957-30287-0-0.
- ↑ Tsai, June (26 січня 2007). Sakizaya Becomes the 13th Indigenous Group. Taiwan Journal (англ.). Архів оригіналу за 30 червня 2007. Процитовано 5 травня 2007.
- ↑ а б Sakizaya Geographic Distribution. Taiwanese Council of Indigenous Peoples. Процитовано 28 лютого 2008.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Tsai, Li-huang (2004). A Comparative Study of Sakizaya and Amis in Hualien by Mitochondrial DNA Sequences Analysis (abstract) (англ.). Архів оригіналу за 29 травня 2011. Процитовано 2 березня 2008.
- ↑ Taiwan Recognises 'Lost' People. BBC News (брит.). 17 січня 2007. Процитовано 19 січня 2007.
| ||||||||||||||