Кавун Андрій Іванович
| Кавун Андрій Іванович | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
14 липня 1986 Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР | |
| Смерть |
4 грудня 2017 (31 рік) Дніпро, Україна (помер від поранень) | |
| Поховання | Центральне кладовище | |
| Псевдо | «Бархан» | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014—2017 | |
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ | Військова розвідка | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
 Кавун Андрій Іванович у Вікісховищі | ||
Андрі́й Іва́нович Каву́н (нар. 14 липня 1986, м. Кривий Ріг, Українська РСР — 4 грудня 2017, Дніпро,Україна) — старший солдат Збройних сил України, розвідник, учасник російсько-української війни. Позивний «Бархан».
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 1986 року в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області[1]. З раннього віку юнак відрізнявся розумовими здібностями, навчався у класі з посиленою математичною підготовкою. Після закінчення 11 класів відслужив строкову службу, а невдовзі після початку АТО вирушив на фронт добровольцем.
Бойовий шлях[ред. | ред. код]
З серпня 2014 року Андрій брав участь у бойових діях на Сході України, перебував у складі 43-го окремого мотопіхотного батальйону «Патріот». Служив на посаді снайпера 2-го взводу 1-ї роти.
Наприкінці 2015 року підписав контракт зі Збройними силами України та перейшов до складу 74-го окремого розвідувального батальйону на посаду снайпера[2].
Обставини загибелі[ред. | ред. код]
30 листопада 2017 року зазнав поранення в зоні відповідальності окремого тактичного угрупування «Донецьк». Андрія евакуювали в непритомному стані до обласної клінічної лікарні імені Мечникова. Помер 4 грудня у лікарні, не прийшовши до тями.
Похований 6 грудня на Алеї Слави Центрального кладовища у Кривому Розі[3].
Залишилися батьки та сестра.
Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]
- Відзнака «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня (посмертно)[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Цензор.НЕТ (18 грудня 2017). Гаряче сяйво під серцем (Ян Осока). Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 30 вересня 2023.
- ↑ Бойові втрати грудня 2017: обличчя всіх загиблих. УТОЧНЕНІ ДАНІ - Новинарня. novynarnia.com (укр.). 15 січня 2018. Процитовано 30 вересня 2023.
- ↑ а б 5 Канал (6 грудня 2017). У Кривому Розі попрощалися зі снайпером, що був тяжко поранений в авдіївській промзоні (укр.). Процитовано 30 вересня 2023.