Кадам Рао Падам Рао

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кадам Рао Падам Рао (урду میں کدم رائو پدم رائو کا‎) — найдавніший відомий рукопис мовою урду. Манускрипт написаний на давньому діалекті урду, що називається дакхіні. Це поема-маснаві, що складається із 4000 рядків і була написана приблизно у 1421-1434 роках Фахруддіном Нізамі із Бідара.[1] [2]

У манускрипті міститься суфійська розповідь, в якій описується природа душі та можливість її переселення. Розповідь подається у вигляді притчі. Король Кадам Рао хоче навчитися йозі. Але підступний йог ув'язнює душу короля в папузі, а сам переселяється у тіло короля і править на його місці. Візир Падам Рао запідозрює недобре, шукає короля і, нарешті, знаходить і звільняє його душу з неволі.[3]

У рукописі детально описаний індуїстський культ Наги (йог був нагом) та ідеологія Натха (попередниця ідеології Хатха-йоги).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Masʻūd Ḥusain Khān (1996). Mohammad Quli Qutb Shah, Volume 216. Sāhitya Akademi. с. 55. ISBN 81-260-0233-6. Архів оригіналу за 7 червня 2020. Процитовано 26 September 2011.
  2. URDU LITERATURE. columbia.edu. 2007. Архів оригіналу за 6 березня 2012. Процитовано 26 September 2011.
  3. Annemarie Schimmel (1975). Classical Urdu literature from the Beginning to Iqbal. Harassowitz, Wiesbaden (Germany). с. 134. ISBN 3-447-01671-X.