Каджіта Ханко
| Каджіта Ханко | |
|---|---|
| яп. 梶田半古 | |
 | |
| Народився |
23 липня 1870 Токіо, Японія |
| Помер | 23 квітня 1917 (46 років) |
| Поховання | цвинтар Сомейd |
| Країна |
.svg){kind=small} Японія |
| Діяльність | художник |
| Вчителі | Nabeta Gyokueid |
| Відомі учні | Seison Maedad, Togyu Okumurad і Kokei Kobayashid |
| У шлюбі з | Usurai Kitadad |
Каджіта Ханко (яп. 梶田半古, 23 липня 1870 — 23 квітня 1917) — художник та японський ксилограф, відомий своїми фронтиспісами (кучі-е[en]) для романів та літературних журналів. Справжнє ім'я — Джоджіро Каджіта.[1]
Народився у 1870 році в сім'ї відомого токійського майстра по металу. У віці одинадцяти років Ханко почав вивчати живопис школи Шіджьо[en] під керівництвом Ґьокуей Набети. Але навчання довелося припинити, коли Ханко захворів на очну інфекцію. Після одужання його наставником став Кенко Ішії, художник школи Нанґа[en].
У 1886 році він виконав замовлення для компанії Kiryu Kosho Gaisha. Того ж року почав використовувати ім'я Ханко і розробляв дереворити на військову тематику (сенсо-е), ілюстрації для періодичних видань та етюди рослин. У 1898 зайняв посаду проректора Школи мистецтва та ремесла у префектурі Тояма, але повернувся до Токіо менш ніж через рік і працював ілюстратором у Йоміурі Шімбун.
Найбільшу славу йому принесла робота над серією романів «Золотий демон» авторства Одзакі Койо[en].
У 1902 Ханко повернувся до викладання, ставкши директорам приватної школи Хоккокаї (або Б'яккокаї), яку у свій час відвідували Тоґью Окумура[en], Кокеї Кобаяші[en] та Сейсон Маеда[en].
Ханко Каджіта помер у віці 47 років від туберкульозу.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Kajita, Hanko. Ronin Gallery (англійською) .
|
