Кадук темноволий
| Кадук темноволий | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) Самець темноволого кадука (Еквадор)
| ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Myrmotherula schisticolor (Lawrence, 1865) | ||||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Кадук темноволий[2] (Myrmotherula schisticolor) — вид горобцеподібних птахів родини сорокушових (Thamnophilidae). Мешкає в Центральній і Південній Америці.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 9-10 см, вага 8-10 г. Самець темно-сірий, груди і горло чорні, крила чорні, поцятковані білими смужками. Верхня частина тіла самиці оливково-коричнева, нижня частина тіла жовтувато-коричнева, горло дещо світліше.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють три підвиди:[3]
- M. s. schisticolor (Lawrence, 1865) — південно-східна Мексика, Гватемала, Беліз, Гондурас, Нікарагуа, Коста-Рика, Панама, Колумбія, західний Еквадор;
- M. s. sanctaemartae Allen, JA, 1900 — північна Колумбія, північна Венесуела;
- M. s. interior (Chapman, 1914) — східна Колумбія. східний Еквадор, Перу.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Темноволі кадуки поширені в Центральній і Південній Америці, від мексиканського штату Чіапас до перуанського регіону Пуно. Вони живуть в підліску і середньому ярусі вологих гірських тропічних лісів на висоті від 900 до 2400 м над рівнем моря.
Поведінка[ред. | ред. код]
Харчуються комахами і павуками, яких ловлять на деревах на висоті від 1 до 6 м над землею. Темноволі кадуки часто приєднуються до змішаних зграй птахів. Сезон розмноження в Коста-Риці триває з березня по липень, у Венесуелі з грудня по лютий. Гніздо прикріплюється до горизонтальної гілки на висоті до 2 м над землею. В кладці 2 яйця білого або кремового кольору.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Myrmotherula schisticolor. Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2018). Antbirds. World Bird List Version 8.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 22 липня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Skutch, Alexander F. (1969). Slaty antwren (PDF). Life Histories of Central American Birds III: Families Cotingidae, Pipridae, Formicariidae, Furnariidae, Dendrocolaptidae, and Picidae. Pacific Coast Avifauna, Number 35. Berkeley, California: Cooper Ornithological Society. с. 209—213. Архів оригіналу (PDF) за 12 червня 2016. Процитовано 28 липня 2021.
- Stiles, F. Gary & Skutch, Alexander Frank (1989): A guide to the birds of Costa Rica. Comistock, Ithaca. ISBN 0-8014-9600-4
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |