Каладзе Карло Ражденович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Каладзе Карло Ражденович
груз. არლო კალაძე
Псевдонім კაკი ეწრელი
Народився 16 березня 1907(1907-03-16)
Q16368853?, Кутаїська губернія, Російська імперія
Помер 10 грудня 1988(1988-12-10) (81 рік)
Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР
Поховання Дідубійський пантеон
Країна  Російська імперія
 Грузинська Демократична Республіка
 СРСР
Діяльність поет, драматург
Членство Union of writers of Georgiad
Нагороди

Каладзе Карло Ражденович (груз. კარლო კალაძე, 16 (29) березня 1904(19040329), Кутаїсі — 10 грудня 1988, Тбілісі) — грузинський радянський поет, драматург, заслужений діяч мистецтв Грузинської РСР (1961).

Біографія[ред. | ред. код]

У 1924 році працював редактором журналу. Він був одним із засновників групи пролетарських письменників «Пролемаф», заснованої в 1924 році. Протягом 1927—1930 років був директором театру. У 1931 році він ініціював в Кутаїсі літературну газету «Слово і діло». Член КПРС з 1939 року. Він відіграв активну роль у створенні Союзу письменників Грузії, був членом Президії цього Союзу.

Творчість[ред. | ред. код]

Друкуватися почав у 1920 році. Йому належать поеми «Виклик Сходу» (1926), «Учардіоні» (1933), «Сонце сходило в диму пожарищ» (1943), «Батько» (1964), «Думи» (1970); цикли віршів, зокрема «Тільки вибране, тільки нове» (1976) — про героїв-воїнів та трудівників радянської Грузії. К. Каладзе є автором п'єс «Рогор» (1929), «Хатідже» (1933) та інших.

Україні присвятив цикл «Хіба далеко Дніпрові береги?» (1949), вірші «Леся Українка в Сурамі», «Звук пандурі», «Дні радості» та інші. Перекладав твори Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка, П. Тичини, М. Рильського, М. Бажана, С. Олійника.

Нагороджений орденом Жовтневої Революції, трьома орденами Трудового Червоного Прапора, медалями.

Українські переклади[ред. | ред. код]

  • Рогор. — X.— К., 1932;
  • Таємниця голуба: Поема. К., 1951;
  • Хіба далеко Дніпрові береги? // Вінок великому Кобзареві. К., 1961;
  • Назустріч весні. К., 1968;
  • Грузинські вежі. К., 1978.
  • Вірші у журналі «Всесвіт». 1982. № 11.

Література[ред. | ред. код]

  • Р. Ш. Чилачава. Каладзе Карло Ражденович. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  • О. Н. Мушкудіані (2012). Карло Ражденович. Енциклопедія сучасної України (електронне видання). Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано жовтень 2017.