Каленберг (Австрія)
_-_Kahlenberg.JPG)
Каленберг (нім. Kahlenberg — Лиса гора) — гора в Австрії, в районі Деблінг Відня, північно-східна частина хребта Віденський Ліс, гілки нижньо-австрійських Альп[1]. Висота 484 м над рівнем моря, відносна висота — 40 м. В античній географії Віденський Ліс називався Цетійськими горами (Цетійськими Альпами, лат. Mons Cetius, дав.-гр. Κέτιον ὄρος дав.-гр. Κέτιον ὄρος). Цетійські гори на заході відокремлювали римську провінцію Паннонію від Норика[2][3]. У Середньовіччі Лисими горами (лат. Mons Calvus) називали всі гори між Віденським Лісом та Країнськими або Юлійськими Альпами. Каленберг укритий лісом. На схилах росте виноград[4].
_-_Kirche_(1).JPG)
1532 року султан Османської імперії Сулейман I втретє зібрав величезне військо для війни з Австрією, але, дізнавшись про зосередження сильної армії під Віднем, не зважився прийняти бою, а звернув до Штирії для облоги Граца. Лише 14-тисячний загін акинджи Казимбека спустошив австрійські землі до річки Енс. Повертаючись, при виході з Віденського Лісу біля Каленберга загін натрапив на німецькі полки Себастіана Шертліна фон Буртенбаха[de] і, після гарячого бою 19 вересня, був знищений. Серед убитих був і сам Казимбек[1].
У Віденській битві 12 вересня 1683 року, в ході Великої Турецької війни, на горі зібралося християнське військо під командуванням польського короля Яна III Собеського, яке прийшло на захист обложеного турками-османами Відня[4].
На Каленберзі розташована Каленберзька телевежа[en], заввишки 165 метрів, і католицька церква Святого Йосифа[de], місце паломництва. Біля церкви є оглядовий майданчик, звідки відкривається картина Відня та його околиць[5]. На церкві є меморіальна дошка, присвячена Яну III Собеському, який керував християнським військом у Віденській битві на Каленберзі і відслужив перед битвою месу в церкві на Каленберзі. Поруч із церквою розташована 22-метрова оглядову вежу Штефаніварте[de] (вишка кронпринцеси Стефанії, Kronprinzessin Stefanie-Warte), яка є об'єктом архітектурної спадщини. На Каленберзі є готель і вілли, розташований віденський квартал Каленбергердорф[en], який належить до 19-го району Відня, Деблінгу, а також університет MODUL.
У 1874—1919 роках на гору Каленберг із Нусдорфу[de] вела зубчаста Каленберзька залізниця[de] з європейською колією (1435 мм), найбільшим ухилом 11 % та завдовжки 5 км[6]. На північному схилі Каленберга розташований Вайдлінг, де знаходиться могила поета Ніколауса Ленау[5].
-
![Башта Штефаніварте[de] на Каленберзі](//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4c/Kahlenberg_%28Wien%29_-_Stephaniewarte_%281%29.JPG/80px-Kahlenberg_%28Wien%29_-_Stephaniewarte_%281%29.JPG)
Башта Штефаніварте[de] на Каленберзі -
![Меморіальна дошка на католицькій церкві Святого Йосифа[de] на Каленберзі, посвячена польському королю Яну III Собеському, який керував християнським військом у Віденській битві (1683) на Каленберзі і відслужив перед битвою месу в церкві на Каленберзі](//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2c/Sobieskitablica.jpg/68px-Sobieskitablica.jpg)
Меморіальна дошка на католицькій церкві Святого Йосифа[de] на Каленберзі, посвячена польському королю Яну III Собеському, який керував християнським військом у Віденській битві (1683) на Каленберзі і відслужив перед битвою месу в церкві на Каленберзі -
![Вокзал зубчастої Каленберзької залізниці[de] на станції в Нусдорфі[de]. 1875 рік](//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/fb/Kahlenbergbahn_02.jpg/120px-Kahlenbergbahn_02.jpg)
![Башта Штефаніварте[de] на Каленберзі](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Kahlenberg_(Wien)_-_Stephaniewarte_(1).JPG)
![Меморіальна дошка на католицькій церкві Святого Йосифа[de] на Каленберзі, посвячена польському королю Яну III Собеському, який керував християнським військом у Віденській битві (1683) на Каленберзі і відслужив перед битвою месу в церкві на Каленберзі](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Sobieskitablica.jpg)
![Вокзал зубчастої Каленберзької залізниці[de] на станції в Нусдорфі[de]. 1875 рік](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Kahlenbergbahn_02.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Каленберг // Военная энциклопедия : [в 18 т.] : [рос.] / под ред. В. Ф. Новицкого [и др.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина[ru], 1911—1915. (рос.)
- ↑ Cetius mons[de] // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft. — Stuttgart : Metzler, 1899.
- ↑ Любкер Ф. Pannonia // Реальный словарь классических древностей / под ред. членов Общества классической филологии и педагогики Ф. Гельбке, Л. Георгиевского, Ф. Зелинского, В. Канского, М. Куторги и П. Никитина. — СПб., 1885.(нім.)(рос.)
- ↑ а б Каленберг // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XIV. (рос. дореф.)
- ↑ а б Вена // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Таненбаум, А. Зубчатые железные дороги // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Література[ред. | ред. код]
- Каленберг // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XIV. (рос. дореф.)
- Каленберг // Инкерман — Кальмар-зунд : [рос.]. — СПб. ; [М.] : Тип. т-ва И. В. Сытина[ru], 1913. — (Военная энциклопедия : [в 18 т.] / под ред. К. И. Величко [и др.] ; 1911—1915, т. 11). (рос.)
|
